Версія для друку Версія для друку

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду” від 15.01.2015 року N 116 VІІІ та частини другої статті 39 Закону України від 25.03.1992 року N 2232-XII “Про військовий обов’язок і військову службу”,  на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року N 100, застосовується, зокрема, у випадку виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу” і , “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.

   Згідно частини третої статті 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992 року N 2232-XII  за громадянами України, які призвані на строкову військову службу,  військову  службу  за  призовом  під  час мобілізації, на особливий  період, або прийняті на військову службу за контрактом, у  разі  виникнення  кризової  ситуації,  що загрожує національній безпеці,  оголошення  рішення  про проведення мобілізації та (або) введення  воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або  до  оголошення  рішення  про  демобілізацію,  не припиняється державна  реєстрація  підприємницької  діяльності  фізичних осіб – підприємців.  У разі непровадження ними підприємницької діяльності у  період  проведення  мобілізації  нарахування  податків і зборів таким фізичним особам – підприємцям не здійснюється.

Головний спеціаліст

Іршавського РУЮ                                                                               М.М. Пинзеник

Ваш отзыв

Ваш коментар