Версія для друку Версія для друку

90 БЛАГОСЛОВЕННИХ ЛІТ

Майже щодня в післяобідню пору при хорошій погоді тихою, але впевненою ходою вулицями Іршави крокує поважна людина в літах. 3 нею мешканці міста, колишні її пацієнти вітаються, питають про здоров’я.  Вона знає кожному, що сказати, відповісти, порадити. Ще б пак! Адже проживає тут більше шістдесят п’ять років. Повернувшись після прогулянки додому, Аглая Віталіївна сідає за свій робочий стіл. Звертає увагу на цифру на календарі 10 березня 2015 року. Цього дня їй виповнюється 90 років. З висоти прожитих літ є що згадати.

Народилася 10 березня 1925 року. Після закінчення середньої школи вступає у Львівський медичний інститут. Але війна перешкоджає навчанню. Після визволення Львова Аглая Віталіївна продовжує навчання в своєму інституті, який успішно закінчує в 1951 році. На останньому курсі знайшла своє щастя . Одружилася із своїм однокурсником Костьо Василем Васильовичем. По направленню молоді спеціалісти почали працювати в районній лікарні м. Іршава: Аглая Віталіївна – терапевтом, Василь Васильович – районним рентгенологом.

Подружжя лікарів Костьо відносились до когорти тих медиків, на плечі яких лягла тяжка робота на ниві охорони здоров’я в післявоєнний період. В районному центрі Іршава і районі до приходу радянської влади не було жодного лікувального закладу. Тепер мало хто повірить, що на початку п’ятдесятих років минулого століття тяжко було працювати медикам. В одному пристосованому приміщенні були розташовані терапевтичне, неврологічне, хірургічне відділення. Окремо в єврейському будинку було відкрито пологове відділення на 10 ліжок. Через дорогу відкрито інфекційне відділення. Не давали спокою спалахи інфекційних захворювань, низька санітарна культура, висока дитяча смертність. На той час основним транспортом рай лікарні була одна кінна підвода. І в таких умовах прийшлося працювати лікарем в ті післявоєнні часи. Робота терапевта, а згодом завідуючої терапевтичним відділенням Аглаї Віталівні доводилось досить важко. Лікування хворих в стаціонарі, амбулаторний прийом, засідання комісії ЛКК, виїзди в села, один раз в тиждень харчування безкоштовно у відділенні швидкої допомоги, виклики на дім. В першій половині п’ятдесятих років було здано новозбудований корпус райлікарні. Кожне відділення мало свої палати, кабінети, збільшилась кількість лікарняних ліжок. Збільшився штат лікарів, медичних сестер, санітарок у відділеннях. Робота терапевтичної служби в районі значно покращилася. Диспансеризація терапевтичних хворих значно вдосконалювалась . З’явилася і деяка профілізація. Аглая Віталіївна стає першим кардіологом в Іршаві. Для цього проходить курси в Ленінграді, Львові, Харкові. Терапевтичне відділення райлікарні стає базою навчання. Тут проходять виробничу практику студенти педфаку УжДУ, Івано-Франківського медичного інституту, студенти Берегівського, Хустського, Міжгірського медичних училищ.

В 1960 році вперше в райполіклініці відкривається функціональний кабінет, яким завідує Аглая Віталіївна до 1992 року. Проводила заняття з терапевтами району, навчала їх. Аглая Віталіївна має багато грамот, подяк від адміністрації райлікарні. Користувалася і тепер користується великим авторитетом серед населення. Разом з чоловіком виховала дочку, Анну Василівну, яка працює акушер – гінекологом і є кандидатом медичних наук. Живе з онукою Наталією Михайлівною та її чоловіком Сергієм Володимировичем, лікарями-стоматологами. Є в неї двоє правнучок.

Бажаємо їй міцного здоров’я, довгих років життя.

Михайло Ломага.

Ваш отзыв

Ваш коментар