Версія для друку Версія для друку

ЯК У НАС ЖИВЕТЬСЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ…

Військові дії на Сході України змушують десятки тисяч людей покидати свої домівки і шукати прихисток в інших регіонах України. В нашому районі  тимчасово проживають  106 осіб, які переселилися із зони бойових зіткнень. Варто сказати, що ця цифра не є точною, оскільки це лише ті, хто повідомив державним органам  про своє прибуття. Крім того, переселенці не зобов’язані повідомляти про свій виїзд за межі нашого району.

Іван Іванович Савко, головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту  Іршавської  районної державної адміністрації каже, що розселені ці люди у приватному секторі.  Приблизно 90% живуть у родичів та знайомих. Дехто шукає житло самостійно. Переселенці орендують квартири та будинки в нашому районі. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505  «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території  України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» переселенці отримують допомогу на оренду житла та оплату житлово-комунальних послуг для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) в розмірі 884 гривні на одного члена сім’ї; для працездатних осіб – 442 гривні на одного члена сім’ї. Загальна сума допомоги на сім’ю не може перевищувати 2 400 гривень.

Ірина Михайлівна Вовканич, директор Іршавського районного центру соціальних служб  для сім’ї, дітей та молоді розповідає: «Поновити соціальні виплати, які переселенці отримували на своїй рідній землі, у нас дуже проблематично. Тому що для підтвердження цих виплат потрібно отримати підтвердження із соціальних служб окупованих регіонів Сходу. Ми відсилаємо листи до цих служб. Але вони повертаються із грифом: «Вручення неможливе».

Переселенці мають зв’язок зі своїми родичами та друзями на непідконтрольних територіях через мережу Інтернет. Адже іноді на окупованих землях немає електроенергії  та  опалення в домівках, але Інтернет  та телебачення завжди працює, навіть у підвалах, де люди ховаються від «війни». Сепаратисти  постійно «годують» антиукраїнською інформацією мешканців непідконтрольних територій. Тому переселенці постійно можуть спілкуватися із своїми земляками.

Територіальна громада села Арданово надала будинок для сім’ї зі Сходу України, яка має 5 дітей. А в Довгому релігійна громада поселила сім’ю із 6 дітьми в будинок із усіма зручностями.

Всі діти-переселенці шкільного віку відвідують місцеві школи, а малеча дошкільного віку, за бажанням батьків, – дитячі садочки. За допомогою до компетентних звертаються не всі, а лише ті, кому справді потрібна допомога від держави.

– Є проблеми з працевлаштуванням, – каже Ірина Михайлівна Вовканич. – Більшість «гостей» хочуть  працювати. Хоча «біженці» звертаються у пошуках роботи до Іршавського районного центру зайнятості, далеко не всім її вдається знайти. Адже робочих місць не вистачає і для самих іршавчан. Щодо пошуку житла для переселенців, то місцеві жителі здають свою нерухомість неохоче. Дах над головою для цих людей важко знайти. Наші земляки не дуже привітно зустрічають  переселенців з певних причин. По-перше, люди їх звинувачують у тому, що переселенці тут, а за їхню землю потрібно йти воювати нашим землякам. По-друге, не всі власники житла готові платити податки за здачу житла в оренду, тому віддають перевагу «неофіційним» квартирантам.

Нетолерантне ставлення нас до гостей зі Сходу України – це ганьба кожного з нас. Адже хіба ці люди винні, що в їхній будинок прийшла «війна», що вони змушені покинути нажите за все життя майно, що потрібно залишати роботу, що вони змушені йти з рідного дому з дітьми чи літніми батьками, несучи в двох руках речі першої необхідності. Вони не знають, що їх чекає в майбутньому, чи вціліє їх будинок або квартира, чи взагалі вони колись побачать рідну землю. Вони стали жертвами. Будьмо людьми, зрозуміймо їх і допоможімо їм на Іршавщині.

 

Наталія Лутак,

студентка відділення

журналістики УжНУ.

Ваш отзыв

Ваш коментар