Версія для друку Версія для друку

ПАТРІАРХ ВАЖКОЇ АТЛЕТИКИ

Щаслива та людина, яка за своє життя знайшла себе, побудувала дім, посадила дерево, викопала криницю і виростила сина. Все це зумів зробити Юрій Васильович Бабич з Іршави. Все життя пов’язане зі спортом.

Народився Юрій Васильович 31 січня 1935 року в Іршаві. Закінчив Іршавську середню школу. Молодий, коренастий, невисокого росту юнак відрізнявся серед своїх ровесників надзвичайною силою.

Знаючи білківського богатиря І.Фірцака-Кротона (згодом виступав з ним в одній команді збірної району та області), мріяв помірятися силою на важкоатлетичних помостах області та України. Виступи Кротона справили велике враження на юнака, він почав вдома підіймати колеса з вагонетки, придбав гирі. Перший виступ у складі збірної району на обласних змаганнях у Коритнянах у вазі до 67кг., приносить Юрію Васильовичу друге місце з результатом 80кг жим, 75кг. ривок, 90кг. поштовх. Суддівська колегія визнала Юрія кращим важкоатлетом змагань подарувала в якості призу тренувальну штангу.

Окрилений успіхом перемоги й визнання на обласних змаганнях Юрій Васильович самотужки тренується вдома і залучає до тренувань бажаючих.

Мама була проти того, щоб син займався штангою. І одного разу розкидала металеві млинці від штанги по кукурудзі в огороді, а гриф заховала, аби син не надірвався дурним заліззячям. Але юнака вже не можна було спинити, він продовжував займатися.

Армійська служба додала юнакові ще більшого натхнення. Він виконав перший спортивний розряд: виступаючи за Прикарпатський військовий округ на першості України займає І місце у категорії до 67кг. з результатом 100кг. жим, 100кг. ривок, 132,5кг. поштовх, чим перевищує норматив кандидата у майстри спорту на 7,5кг.

У 1957 році Юрій Васильович вступає у вищу школу тренерів у Києві, а згодом у Київський інститут фізичної культури і спорту. Продовжує виступати на змаганнях різних рівнів. У легкій вазі стає чемпіоном Києва і входить у десятку кращих важкоатлетів України у вазі до 67кг. Виступав у складі збірної України у Чехословаччині, Польщі, Угорщині.

Приїхавши додому дипломованим тренером з важкої атлетики, згуртував навколо здібних юнаків, які хотіли займатися штангою, гирями. У 1959 році вперше була створена секція з важкої атлетики в райцентрі, а згодом – у Білках та Ільниці. Знання азів техніки, особистий приклад тренера, його ентузіазм робили добру справу. Вже у квітні наступного року Іршавські важкоатлети серйозно заявили про себе на обласній першості і зайняли перше загальнокомандне місце. Так було протягом одинадцяти років: Іршавські спортсмени нікому не поступалися першістю. Їх тренером і наставником був Ю.В. Бабич.

Тренерську роботу він поєднував із виконанням обов’язків голови райради спортивного товариства «Колос». До речі, саме на цей час і припадає пік досягнень спортсменів Іршавщини. Про себе заявила всій Україні ціла плеяда молодих важкоатлетів, згодом чемпіонів і призерів обласних змагань: Василь Білак, Василь Бідзіля, Іван Береш, Іван Батурин, Василь Карабиньош, Іван Волошиновський, Юрій Світлик, Дмитро Шкарупа, Василь Гайдук, Василь Попович, Василь Мигалега, Юрій Керечанин, Василь Райман, Михайло Жупанин, Василь Матіко. Саме вони представляли наш край на різних престижних змаганнях і поверталися переможцями. Кубки й дипломи, медалі й рекорди були найвищою нагородою для тренера.

Будучи учнем, а згодом ставши послідовником Юрія Васильовича, майстром спорту, вчителем, керівником школи я зрозумів, що мені в житті поталанило з тренером, який формував мене і своїх підопічних не однобічно, а у гармонійному розвитку, де на перший план ставив моральні якості учнів, а потім силу і фізичну досконалість.

Його крилатий вислів запам’ятався всім, хто тренувався у Бабича: «Не всі ви станете великими спортсменами, але порядочними людьми ви повинні стати».

З 1969 по 1975 рік Юрій Васильович очолював районний комітет по фізичній культурі і спорту при райвиконкомі. Більш як сорок років віддав він педагогічній роботі. Понад 20 його вихованців закінчили фізкультурні вузи і стали вчителями та тренерами. Виховав чимало спортсменів, які стали кандидатами та майстрами спорту з важкої атлетики: Василь Білак, Василь Бідзіля, Василь Матіко, Іван Береш, Іван Волошиновський, Василь Карабиньош. Юрій Васильович був першим в області , кому в 1963 році було присвоєно звання судді республіканської категорії з важкої атлетики. Довгі роки він очолював районне методоб’єднання вчителів фізичної культури та районну асоціацію ветеранів спорту. Вчитель-методист, відмінник освіти України.

Разом з дружиною Магдалиною Василівною виховали двох дітей, які здобули вищу освіту. Безмежно радіють своїм чотирьом онукам та двом правнукам. Юрій Васильович щонеділі ходить до Божого храму, є побожною людиною. На своїй присадибній ділянці з ентузіазмом вирощує сад та квіти.

Тож хай залишається таким же невгамовним на довгі роки.

 

Іван Волошиновський

майстер спорту СРСР,

учень Ю.Бабича.

Ваш отзыв

Ваш коментар