Версія для друку Версія для друку

Які є експонати у музеї природи і краєзнавства Смологовицької ЗОШ І-ІІ ступенів

День пам‘яті – це зустріч живих і мертвих, вшанування і спогади про них.
Кожного року відвідуючи могили своїх рідних, родина Ганни Йосипівни Бурч не може пройти повз рідну школу, де пропрацювала багато років вчителькою української мови, щоб не запалити свічку пам‘яті тим, чиї імена викарбувані на гранітній плиті сільського пам’ятника, бо це товариші її покійного чоловіка-партизана, добровольця Михайла Васильовича Бурча, які у важкий 1944 рік добровільно пішли на фронт боронити нашу країну від ворогів.
Цікаві, разом з тим, сумні спогади записала Ганна Йосипівна Бурч про свого чоловіка – колишнього вчителя нашої школи та його товаришів, присвячені 70-ій річниці Великої Перемоги. Ці спогади і лист з фронту вона передала у наш шкільний музей як експонати. Подарунком-експонатом для відділу музею «Історія краю» був і власний вірш вчительки про молодий екіпаж літака ИЛ-4 під командуванням Л. Матасова, який розбився на території нашого села 18 вересня 1944 року, члени якого Семенов, Дудко, Хазалян поховані в урочищі Чертежики. Тут членами шкільного лісництва «Дубок» оформлена зупинка «Історична» екологічної стежки «Великий Діл», де кожного року юні лісівники у вересні проводять мітинги, присвячені пам‘яті молодого екіпажу літака ИЛ-4.
Цікавим і змістовним був і експонат про учасника партизанського загону Усти-Прищепи – заслуженого вчителя України та художника Василя Васильовича Бурча й сценарій виступу, присвячений його пам‘яті, також тут зафіксовані вірші Василя Васильовича, родовід.
Свої спогади Ганна Йосипівна закінчила таким зверненням до учнів школи:
– Дорогі учні! Завжди пам’ятайте, якою дорогою ціною завойоване Ваше щасливе дитинство. Доглядайте могили загиблих воїнів. Нехай до їхніх могил ніколи не заростає стежка і не в’януть квіти.
Ми сьогодні низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих у ВВВ і пам’яттю тих молодих юнаків, які загинули у боротьбі з російським терористами за неподільність і незалежність України. Та ми впевнені в тому, що не вдасться терористам подолати наш миролюбний український народ, для якого:

Мир і свобода –
Ось лозунг народу.
Дружба, братерство –
Священні слова.

Лунають в Україні,
По усьому світу. —
«Ми хочемо миру,
Хай згине війна»

Магдалина Пинзеник,
керівник музею природи і краєзнавства

Ваш отзыв

Ваш коментар