- Нове життя - https://nz-ir.com -

НАРОДНОМУ АНСАМБЛЮ ПІСНІ І ТАНЦЮ «БОРЖАВА» — 60!

Майже 60 років радує своїх шанувальників самодіяльний народний ансамбль пісні і танцю «Боржава», нині вже у статусі народного хору.

Ансамбль створений в кінці 1954 році з ініціативи тодішнього директора Довжанського деревообробного комбінату – Михайла Михайловича Масинця, який запросив для роботи з колективом ще невідомого на той час, але талановитого музиканта, Михайла Васильовича Машкіна. І ось перша зустріч з глядачами, яка відбулась в клубі с.Імстичово. Незабаром ансамбль виступив на обласному огляді в м.Ужгороді, де зайняв перше місце, і йому було присвоєно звання самодіяльного ансамблю пісні й танцю «Боржава». В січні 1956 р., як переможця обласного конкурсу, колектив запросили на Республіканську сцену – виступ у Києві на фестивалі молоді.

В 1958 році М.В Машкін пише свою найпопулярнішу пісню «Верховино, мати моя», яка стала своєрідним гімном Верховини. Перше виконання було доручено солісту Омеляну Бітлянину.

У ці роки ансамбль знімався в документальних фільмах, виступав на Львівському телебаченні.

У 1962 р. жіночий квартет у складі Г.Пацкан , Г.Юско, Й.Панющик, В.Панич побував у Москві на Всесоюзному огляді художньої самодіяльності.

У 1968 р. ансамблю присвоєно звання «народний».

Своїм високим мистецтвом чарував слухачів багатьох країн: Словаччини, Чехії, Прибалтики, Угорщини, а популярний соліст В.Гичко запрошувався з різними делегаціями і радував своїм виступом жителів Фінляндії, Німеччини, Угорщини та інших.

Майже кожен 7-ий робітник лісозаводу був учасником художньої самодіяльності, росла виконавська майстерність колективу, збагачувався репертуар. До мистецтва залучалися цілі сім’ї.

Сформувався танцювальний колектив, яким керували відомі балетмейстери: Ю.Мошак, Іван Панько, який поставив ряд прекрасних композицій, Тетяна Мавріц. Соліст ансамблю Василь Гичка у 1985 році отримує звання заслуженого працівника культури України. Після трагічної події з сім,єю Машкіна деякий час ансамблем керував Олександр Крученик.

У 1977 році колектив довірили автору цих рядків, молодому на той час спеціалісту, Івану Іллічу Кертису,  який на той час добре знав колектив, адже колись грав у оркестровій групі, закінчив  Ужгородське музучилище, а згодом Рівненський інститут культури як диригент-хоровик.

З цього часу колектив поповнюється молодими виконавцями. Формується репертуар,  основу якого завжди складають пісні М. Машкіна, нова вокально-хореографічна композиція « Щаслива днина лісоруба», обробки українських народних пісень, оригінальні твори українських композиторів. Ансамбль завжди був готовий виступати на два відділення концерту за тривалістю двох і більше годин, був учасником обласних свят до Дня лісоруба, всіх районних, обласних оглядів художньої самодіяльності.

Завжди була насичена концертна діяльність колективу як в межах району, області, держави, так і за кордоном…

За останні три роки відбулась реорганізація колективу як кадрово, так і в репертуарі. Колектив працює завдяки викладацькому колективу місцевої школи мистецтв, клубних працівників, музичних керівників садиків та ін.. Майже на 70 відсотків оновлено склад учасників і майже настільки відсотків змінено репертуар. Зараз в колективі переважають твори сучасних композиторів, «акапелло», при тому, що збережено твори М. Машкіна та обробки народних пісень. Запрацювала якісно і професійно оркестрова група. Радіємо, що в досить поважному віці в колективі незмінно бере участь соліст, заслужений працівник культури України Василь Гичко.

Колектив»Боржава» є постійним учасником місцевих та районних звітів художньої самодіяльності, бере участь у фольклорних фестивалях «Гамора», «Довжанська фіра», «На Синевир трембіти кличуть», учасник всіх фестивалів ім. М. Машкіна, підтримує контакти та надає послуги Державному лісомисливському господарству, загальноосвітнім закладам, є своєрідною лабораторією як для всіх професійних,  так і любителів мистецтва.

Іван Кертис,

художній керівник народного хору «Боржава»