Версія для друку Версія для друку

КРАЩЕ СПЛАЧУВАТИ АЛІМЕНТИ СВОЄЧАСНО, АНІЖ БОРГУВАТИ ЇХ

В Україні виконання рішень судів про стягнення аліментів покладається на органи державної виконавчої служби. Виконавчі документи про стягнення аліментів пред’являються на виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби за місцем роботи або проживання боржника.       

Платник аліментів зобов’язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з’являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Законом України „ Про виконавче провадження” встановлені умови звернення стягнення на майно боржника. У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.

Один із заходів примусового виконання, який може вжити державний виконавець до неплатника аліментів – обмеження у праві виїзду за кордон, оскільки наявність в особи невиконаних зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України. Таке обмеження можливе на підставі судового рішення за поданням державного виконавця. Суд подання державного виконавця розглядає невідкладно. Адже неплатникам аліментів часто вдається приховувати свій справжній прибуток: до цієї категорії неплатників належать трудові мігранти.

Статтею 164 кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. У статтях 164 і 165 ККУ під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин) слідчим, прокурором може бути розпочате  кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення лише на підставі заяви потерпілого (особи, яка повинна отримувати аліменти – стягувача).

Враховуючи викладене, неплатник аліментів може зробити висновок, що краще щомісячно, систематично сплачувати аліменти на утримання дітей, аніж випробувати на собі заходи та санкції, передбачені законодавством, спрямовані на стягнення аліментів.

Михайло Мартин,

начальник відділу державної виконавчої служби  районного управління юстиції.

Ваш отзыв

Ваш коментар