- Нове життя - https://nz-ir.com -

НАРОДЖЕНИЙ ТВОРИТИ

Серед колоритного, творчого загону митців Іршавщини помітне місце займає живописець, портретист Василь Ловска, який народився в с. Ільниця 11 грудня 1955 р. А творчі інтереси Василя Васильовича воістину багатогранні. Майже немає такої справи, яка була б непідвладна його творчій натурі: архітектурно-будівельна справа, кіно-, відео- та комп’ютерна техніка, художня фотографія, журналістика і вже згадані мною художник-пейзажист та портретист — це неповний перелік його творчої діяльності. А ще багато чим цікавиться ця непересічна особа.

Він – активний громадський діяч, знавець літератури, історії, музики, бджільництва, садівництва… До того ж, має зібрання чудової бібліотеки філософсько-мистецького спрямування, акваріум, лимонарій, безліч фотографій, картин, портретів.

Писати про Василя Васильовича Ловску можна багато, адже знаю особисто його, зо три десятки років підтримуємо дружбу, взаєморозуміння й повагу. Не можна обійти стороною і не сказати теплих і щирих слів в адресу його дружини Василини Михайлівни − вчительки, яка народилася в чарівному гірському селі Синевир, що на Міжгірщині. Це і її особисті заслуги у становленні особистості Василя Ловски. Адже, як прийнято говорити, «чоловіка формує жінка».

Звичайно, що у становленні Василя Васильовича, як прекрасного художника-живописця, зіграла плеяда класиків українсько-закарпатського малярства: Антон Кашшай, Юрій Герц, Василь Скакандій, Едіта та Віктор Медвецькі, Ернест Контратович, Андрій Коцка, Василь Бердар та багато інших, які суттєво вплинули на формування стилю, колориту, манери письма, вираження думки й духу задуму. З вищезгаданими корифеями, засновниками школи закарпатського живопису пощастило разом жити й працювати на пленерах.

Як стверджує сам Василь Ловска в одному з інтерв’ю, «Мистецтво — єдина, неповторна і свята істина, не підвладна часові, достатку, амбіціям..»

Звичайно, нині Василю Васильовичу під силу різні форми творчої діяльності, але перевагу надає портретному та пейзажному жанрам. Прекрасні художні полотна, що відтворюють красу рідного краю, казкові пейзажі Карпатських гір, дивовижні архітектурні витвори міст Закарпаття та Чехії, портрети людей — то свідки неспокійної творчої молодості, горіння серця, полум’я  якого гріє сучасне і грітиме прийдешні покоління. А ще наостанок хотілось би відзначити його чудові полотна «Боржавський узвір», «Синевирське озеро», «Літній день», «Вид на Бужору», «Мальовничі вершини Карпат», «Бабине літо», «Смерековий камінь», «Старі дерева», «Танець долі». Написав Василь Васильович чимало і художніх портретів. Про це свідчать такі роботи: «Автопортрет», «Дочка Мирославка», «Портрет батька-шахтаря», «Портрет сестри Марії», «Василина», «Дочка Оксанка», портрети В.Фенича, П. Світлика, І. Реги, І. Хланти та багато інших.

В нашій районці неодноразово друкувалися художні світлини члена Спілки фотохудожників Закарпаття Василя Ловски. До слова, зараз його високохудожні фото виставлені в фотосалонах Чехії, Словаччини, Угорщини і, звичайно, в Україні.

Разом з дружиною Василиною Михайлівною виховали трьох прекрасних донечок − Мирославу, Оксану і Євгенію. Бог обдарував їх уже чудовими онуками. Всі вони — радість і надія батьків. Надія на те, що вони, за батьківським прикладом, гідно торуватимуть свої життєві стежки і внесуть в майбутньому свою частку праці в розбудову і розквіт рідного краю.

Хочеться побажати усій прекрасній родині доброго здоров’я,  творчого натхнення і нових досягнень у творчій праці,  родинного благополуччя.

Василь ШКІРЯ.