Версія для друку Версія для друку

СВЯТО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА У КАМ’ЯНЦІ

На тому тижні відзначали свято Великомученика і цілителя Пантелеймона.  У Кам’янці, неподалік села Осій, у монастирі, який був побудований в честь цього святого, відбулося урочисте святкування.

Монастир святого Пантелеймона, який знаходиться на мальовничій горі Кам›янки, видно здалеку. Краса природи просто перехоплює дух. Гірське, чисте повітря, пишні дерева, різноманітні квіти… Здається, що просто потрапили в рай.

Проходила святкова архієрейська літургія. Люди тут зібралися із цілої області, щоб розділити радість цього величного свята з іншими. У храмі були присутні 40 священиків, завітав на свято і сам владика Феодор. Чути ангельський спів Вільхівського  хору, від якого просто мурашки по шкірі.

А народ все йде і йде…Вже навіть не поміщаються у храмі. Але помолитися за Україну, за всіх людей прийшли навіть і маленькі дітки. Незважаючи на те, що погода була теплою, до монастиря приїхало дуже багато людей. Надворі вся площа заповнена народом. Ледве видно палатку, у якій продають різноманітні святині: ікони, хрестики, книжечки…

Під кінець літургії пройшло таїнство священства (посвячення у священники). Потім – обхід церкви з урочистим читанням Євангеліє.

І ось… владика Феодор говорить проповідь народу, який натовпом зібрався уважно послухати коротко описуючи життя цілителя Пантелеймона, який він був смиренний, чесний і терпеливий, маючи дар зцілювати людей, як постраждав за віру Христову і помер мученицькою смертю. Але, не зважаючи на все це, до останнього не відрікався від віри і Христа.

Потім владика урочисто вручає  настоятельниці монастиря, ігумені Сергії ікону «Достойно єсть», яку особисто приніс з гори Афон, і повідомляє, що тут, на території монастиря, вже проходить будівництво храму в честь цієї ікони. Владика щиросердечно висловлює почуття вдячності всім, хто прийшов звеличити разом із усіма це велике свято, особливо він радий бачити тут багато маленьких діток, які прийшли помолитися сюди разом з батьками.

Після літургії всі йдуть скуштувати монастирських солодощів (різних тістечок, цукерок…), які роздають у палатці.

Насправді, хочеться, щоб завжди збиралося  так багато люду, адже тільки разом ми – єдині, і спільна молитва до Бога обов›язково допоможе  не зійти з правильного шляху, адже прийшовши у храм, одразу відчуваєш цю благодать,яка потім довго не покидає душу.

 

Лілія Білунка,

студентка відділення журналістики УжНУ.

Ваш отзыв

Ваш коментар