Учора відзначив свій шістдесят п’ятий день народження керівник селянського фермерського господарства «Лан» с. Кам’янське Василь Балога. На перший погляд – нічого незвичного. Та коли вчитаєшся в його біографію, доходиш висновку: Василь Іванович – надзвичайної долі людина. Він чи не єдиний в районі фермер, який може похвалитися високими урожаями озимих і ярих зернових. У нього не пустує жоден клаптик землі.
– Напевне, він народився для того, щоб пов’язати своє життя із матінкою-землею. Бо саме в серпні збираємо вирощений урожай, − із душевним задоволенням розповідає про чоловіка дружина Йолана Іванівна. – Нині справжніх господарів, які б від щирого серця плекали пашницю, на пальцях однієї руки порахуєш. А він саме та людина, яка цілорічно піклується про годувальницю. І добрива в поле вивозить, і оре, і сіє, і дбає про те, щоб не було бур’янів та шкідників. А тепер, коли візьме в руки стиглий колосок, його очі світяться невимовною радістю. Напевне, це найщасливіші хвилини душевного задоволення…
Василь Балога – людина діла. Він не на словах, а на ділі дбає про землю, все робить для того, щоб вона родила щедро. Він просто приріс до неї. Із малечку купався у її росах, від яких черпав силу духу. Адже годувальниця любить опіку та догляд і не переносить варварського ставлення до неї.
Біографія Василя Івановича пов’язана із селом. Свого часу він закінчив Стрийський технікум механізації і електрифікації сільського господарства. 12 років очолював у колгоспі «Україна» тракторну бригаду. Одним з перших у районі створив фермерське господарство, до роботи в якому залучив свою родину. Постійно дбає про те, щоб була власна сільгосптехніка. На даний час має парк тракторів: ЮМЗ-8240, МТЗ-82, МТЗ-1025, МТЗ-1221, зернозбиральні комбайни СК 5 «Нива», «Нива Ефект», а також плуги, борони, сівалки і причепи.
Василь Балога живе не безбідно. Міг би й не братися за ведення фермерства. Діти в порядку, здобули вищу освіту, мають свої сім’ї. – Але поле, трактор – це моя стихія, я вже не можу без цього, − каже він. – Не можу байдуже дивитися, як колись колгоспна земля пустує. Вона здебільшого у занедбаному стані – заросла бур’янами і чагарниками. Нам треба вчитися працювати на землі. Ми звикли хвалити захід, але нам необхідно багато чого навчитися у них. Там не уповають на державу, а самі беруться за роботу. Навчилися самотужки долати труднощі.
Трудового стажу Василь Балога має понад 40 років. Він – механізатор широкого профілю, вправно, зі знанням справи володіє технікою. А ще добре вивчив технологію вирощування сільгоспкультур. Недавно мені пощастило побувати в полі, і не побачив на жнивовому лані жодного бур’яна. Зізнався, що в роботі йому допомагає державний інспектор сільськогосподарської інспекції в Закарпатській області Олександр Штефаньо. Без агрономічної служби, на його погляд, у сучасних умовах просто не обійтися.
Цьогоріч В. Балога вирощував ячмінь на площі 34 га, кукурудзу – 50 га, озиму пшеницю – 130 га, вівса – 7 га і яру пшеницю – на 8 га. І урожай видався на славу. Є чим похвалитися. Цьому, на його думку, сприяли і погодні умови. Однак найбільше залежить від його дбайливих і турботливих рук.
– Багато наших земляків їде на заробітки за кордон, − каже Василь Іванович, − однак можна заробити гроші і вдома. Тільки потрібно з душею взятися за роботу. Ви тільки подивіться, скільки землі у нас пустує. Куди поділися наші сади і виноградники?
Він переконаний, що давно настав час створити Український земельний банк за європейським зразком, який би на відповідних умовах фінансував сільські громади, що забажали стати власниками землі. Щоб уникнути протистояння, закон про приватизацію землі треба приймати не абияк і не на догоду грошовим мішкам. А розробляти всім миром, з урахуванням інтересів пересічного селянина. От тоді декларації про розквіт села нарешті набудуть реальних обрисів. І саме такі, люди як Василь Іванович, стануть справжніми господарями на селі.
… Свій ювілей Василь Іванович зустрів у полі. На хлібозборі. Адже тепер дорога кожна хвилина.
Василь ШКІРЯ.
