- Нове життя - https://nz-ir.com -

«БОЖЕ ВЕЛИКИЙ, ЄДИНИЙ, НАМ УКРАЇНУ І МИР ЗБЕРЕЖИ»

Нещодавно побувала на фестивалі «Рекітське сузір’я – 2014», який справив на мене надзвичайно велике враження. Фестиваль цей проводила Мала академія літератури і журналістики, куди нещодавно я вступила. Вже одинадцятий раз вітає всіх маліжан Міжгір’я, одинадцятий раз дарує їм море емоцій. Адже тільки тут всі юні таланти можуть розквітнути і показати цвіт своєї праці. Хочу сказати, що люди в селі Рекіти, де відбувалось це дійство, дуже приємні. Одразу після приїзду нас зустріли з хлібом і теплими словами. А «батько» всіх маліжан, Василь Федорович Тарчинець, особисто привітав всіх присутніх і подарував свою приємну усмішку. Всі маліжани із Закарпаття зробили пам’ятні фото, а також розподілились по кімнатах, де проживали наступні три дні фестивалю.

Отже, перший день фестивалю пройшов дуже нестримно, всі гасали коридорами, розміщуючись по кімнатах, а також знаходили нових друзів. Адже Міжгірщина об’єднала в собі творчу молодь аж із 14 областей. Це: Одеська, Полтавська, Закарпатська, Рівненська, Львівська  і інші. З цього можна було зрозуміти, що сумувати тут не доведеться.

Відкриття самого славнозвісного міжнародного фестивалю «Рекітське  сузір’я – 2014» цьогоріч відбулося під егідою ЮНЕСКО. Було перерізано гостями свята стрічку миру.  Крокуючи мостом миру, ми дійшли до  місця, де було запалено маліжанську  ватру дружби. Це полум’я символізувало палку любов маліжан до своєї академії.  Всі зайняли свої місця перед сценою і слухали промову нашого  покровителя МАЛіЖу Василя Федоровича.  Після промови урочисто, під гучний гімн, було піднято прапор України, а відтак  Європейського Союзу. Ну і, звичайно, без прапора МАЛіЖу не обійшлось. Дуже гарно виспівували гімн Малої академії діти зі Львова. Їхні голоси лунали у вись і розливались дзвінким щебетом. Після цього надали слово представникам ЮНЕСКО та іншим гостям свята. Потім свої таланти показували всім присутнім вихованці МАЛіЖу. Вони співали патріотичні пісні. Можу сказати, що виступ вдався на славу. Адже всім присутнім він дуже сподобався. А особливо конкурс літературно-мистецьких композицій, де свої таланти показували маліжани у різних жанрах: від театральних здібностей до танців. Я сама захоплена такою різнобарвністю виконання.

По завершенню концерту маліжанам довелося трішки піднапружитись, захищаючи свої роботи у різних номінаціях. Особисто я брала участь у номінації «Поезія», «Художнє фото» та «Журналістика». Після зустрічі з журі мені ще більше захотілося реалізувати свою мрію — стати журналістом.

Наступного дня були дуже цікаві екскурсії. Ми побували у національному природному парку «Синевир», де нам показали захоплюючий фільм про озеро історію його виникнення та назви, а також показали цікаві старовинні експонати із домашнього вжитку наших предків та славнозвісну греблю, яка два рази вже була зруйнована через повінь. Після невеликого заочного екскурсу ми побували  на озері Синевир. Краса природи засліплювала очі. Там прикупили різних сувенірів.

На нас чекав сюрприз – ще одна екскурсія у реабілітаційний центр ведмедів. Так близько я не бачила цих красивих тварин ще ніколи. Після закінчення екскурсії ми повернулися до гуртожитку, де проводилися майстер-класи в різних номінаціях. Я взяла участь в «Журналістиці» та «Прозі». Так багато нового для себе дізналася.

А от у неділю був гала-концерт, де відбулося вручення нагород всім учасникам конкурсів у різних номінаціях. Я зайняла третє місце в номінації «Журналістика». Дуже рада, що, приїхавши вперше, досягла певної висоти у своїй майбутній спеціальності. Продовжували гала-концерт маліжани, які виконували найкращі свої композиції.

По дорозі додому ми провели екскурсію стежками Карпатської України, а точніше відвідали могилу Федора Тацинця – карпатського діяча. Ми вдячні Ірині Михайлівні Гармасій  та Володимиру Юрійовичу Тарасюку за дуже цікаві і повчальні розповіді.  Думаю, кожен взяв для себе хоча б частинку нової інформації.

 

Марія Шелельо,

член Малої академії літератури і журналістики, с. Климовиця