- Нове життя - https://nz-ir.com -

ПОГЛЯД НА «ПОГЛЯД», АБО КІЛЬКА НОТАТОК ПРО ЧЕРГОВИЙ ПІК ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ МЕЛЬНИКА

Того післяобіддя у Виноградівській виставковій залі «Імпасто» було тісно.  Всесвіт фотохудожника Юрія Мельника накрив своїм міжзоряним простором чисельних шанувальників таланту цього митця упійманої миттєвості.

Щастя. Спокій. Іронія. Заздрість. Споглядання власного «Его». Самозакоханість. Грація.

Ці слова, мовби спалах фотоапарата, підсвічують дещо ті інші ракурси, що залишилися за рамками світлини, за кадром, відібраним саме для цієї світлини. Адже тільки вона відображає тогочасний настрій, світобачення, житейську філософію, естетичні вподобання багатогранного у своїй творчості «Погляду» Юрія Юрійовича Мельника. Цей абзац, немов красну картину, годилося б обрамити так само чисельним переліком мистецьких здобутків призвідця даного допису. Тільки участь редактора газети Василя Шкірі та його щире дружнє слово з нагоди виставки дає право авторові не поскупитися на газетну площу.

Лауреат 1-ої премії Міжнародного конкурсу виконавців сатири та гумору ім. Андрія Сови м. Одеса, Всеукраїнського  фестивалю гумору і сатири «Вишневі усмішки» м. Київ, фестивалю-конкурсу народного мистецтва «Душа землі моєї» смт.Сатанів Хмельницької області, лауреат II-ої премії Міжнародного гуцульського фестивалю гумору і сатири «Бербеницьких фіглів»  смт. Ясіня Закарпатської області, лауреат III-ої премії Всеукраїнського фестивалю-конкурсу виконавців сатири та гумору ім. Павла Глазового м. Казанка Миколаївської області, Дипломант XIX Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» (м. Очаків, 2014 р.) у складі Берегівського народного театру ім. М.Бабидорича, член Спілки фотохудожників Закарпаття.

Ведучій урочистого заходу Валентині Костьо напрочуд гармонійно вдалося врівноважити бажаючих поділитися враженнями від осяйного світу фотохудожника. Від чисельної делегації, окрім згаданого вище Василя Шкірі, дружнє, інколи із часткою  критичного погляду слово долучилися сказати колега по об’єктиву Андрій Світлинець, Василій Ігнат, Антоніна Дурда та депутат Іршавської районної ради Петро Король. А від товаришів по цеху член обласної ради Спілки фотохудожників України Микола Поцко, а від товаришів по духу – голова обласного науково-культурного товариства ім. Духновича Юрій Продан, начальник відділу туризму місцевої райдержадміністрації Святослав Гал, гуморист і телеведучий  Михайло Чухран, чий портрет «Що собі думаєш? Нич»  став одним із найбільш привабливих цього вернісажу.

Колорит портретної галереї в описі зайняв би не менше місця, ніж зображення на стінах виставкової зали, та є одне, що їх єднає, притаманне всім і кожному, зокрема, ми бачимо перед собою людину зі звернутим до нас поглядом, що променить характером, душею. Навіть, якщо це «Все буде добре» мудрого митця Івана Ісака із Приборжавського. Сивими, як зимові карпатські полонини, пасма волосся, лицем  із глибокими морщинами-зворинами, він, навіть задрімавши на якомусь із фестів, випромінює оптимізм скороминучій у всіх ракурсах молоді і молодості. Це до речі, також елементи єднання віковічної мудрості із безтурботністю юності.

Так би хотілося завершити на цій оптимістичній ноті цю коротку фотовиставкову суєту. Трохи перчить мене те, що ця персональна виставка не в рідних пенатах митця та, – що ці ж таки пенати – влада  в Іршаві не сподобилися на власну виставкову залу.

Михайло Боржавський.