Так образно перефразувала відоме прислів’я Марія Андріївна Горзов із Імстичова. Народилася вона липневої пори далекого 1924 року в простій селянській родині, в якій насамперед цінували працю. Тоді, як і тепер, можна було покластися лише на свої руки. Любов до праці прищепила і своїм дітям. Обійстя Горзовів, хоча воно знаходиться далеко від центру села, нагадує райський куточок. Чого тут тільки немає: овочі, фрукти, квіти… і за всім цим старанний догляд.
Марія Андріївна вийшла заміж 1943 року. Їй тоді усього було 18. Усього довелося пізнати в своєму житті. Із гіркотою в серці згадує сталінський період, коли людину нізащо могли посадити за грати. Довгий час трудилася в колгоспі. Уже 40 років одержує пенсію. Народила п’ятеро дітей, має 15 внуків і 18 правнуків.
Із ювілеєм її прийшли привітати голови ветеранських організацій району Денис Білинець, села Михайло Петрашко і секретар Імстичівської сільської ради Марія Зейкан. За дорученням голови Іршавської районної ради Івана Савка Денис Михайлович вручив Марії Андріївні грамоту райради за багаторічну сумлінну працю на сільськогосподарській ниві, вагомий внесок у соціально-економічний розвиток району і активну участь у ветеранській організації.
Незважаючи на поважний вік, Марія Андріївна добре знає про те, що відбувається на сході України. Телевізор не дивиться, але повсякчас слухає радіо. Жалкує за тими хлопцями, що загинули у боротьбі із сепаратистами. А ще дуже багато молиться. У розмові цитує Біблію. Каже, що все залежить від Бога. Найкращий подарунок від нього – це життя.
Ювілярка не говорить, а просто сипле приказками і прислів’ями. Це на перший погляд проста, але дуже мудра жінка.
Це одна із кращих сімей у Імстичові, – кажуть сільчани. Вона може служити взірцем для інших.
Василь ШКІРЯ
