Версія для друку Версія для друку

ХУДОЖНИК-РЕАЛІСТ – МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ

17 квітня 2014 року відійшов у вічність живописець, графік, відомий і невідомий митець з Іршави Михайло Лесьо. У виставковій залі Іршавського районного будинку культури розгорнуто експозицію його творів.  У відкритті виставки взяли участь громадськість району, культурно-мистецький бомонд та всі, хто знав і пам’ятав митця. Спогадами про життєвий та творчий шлях Михайла Андрійовича поділились: художник Іван Ісак, виконувач обов’язків начальника відділу культури і туризму райдержадміністрації  Людимила Бабинець, художники Євген Максим, Степан Лях, Іван Шмулига, настоятель Петро-Павлівського храму, протоієрей Василь Ігнат, син митця Тарас Лесьо, друзі, колеги, поціновувачі його творчості.

Михайло Лесьо народився 22 серпня 1936 року на Мукачівщині.  Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Працював художником-оформлювачем у смт. Міжгір»ї, а потім переїхав у смт. Іршаву.  Тут знайшов своє щастя і осів надовго. У 70-і роки в Іршаві сформувалася мистецька еліта:  Євген Максим, Василь Бердар, Василь Грабар. Працювали в художній майстерні куди і влився Михайло Андрійович. Поруч з художнім оформленням дошок пошани, лозунгів, стендів, члени колективу майстерні працювали над творчими роботами. Вони професійно зростали  і почали брати участь в художніх виставках. Спочатку районних, потім обласних і республіканських. Роботи Михайла Лесьо були оцінені і придбані Міністерством культури УРСР. Виставочні успіхи окрилили митця, і він став працювати ще більш активно.

При відкритті Музею хліба в с.Сільце Михайло Андрійович  отримав заказ на виконання портретів передовиків сільського господарства району. Внаслідок цієї роботи появилась ціла портретна галерея. Після розвалу Радянського Союзу займався активною творчою та громадською діяльністю. Він був організатором та першим головою Іршавського районного товариства художників.

Будучи глибоко переконаним художником-реалістом, він впродовж усього свого життя стояв на засадах реалістичної художньої школи в районі. Багато самодіяльних митців зверталися до нього за порадою, працювали разом з ним на пленерах.

Михайло Андрійович мріяв про державність України, бо змалку відчув на собі гніт комуністичного раю. Він гаряче вітав Незалежність України, але іноді сумував з того, що не такою хотів її бачити.

Життєвий і творчий шлях Михайла Лесьо завжди був принциповий. Він ні на мить не зраджував своїм ідеалам і в цьому  був справжнім митцем й громадянином.

Василь Філеш,

член Національної спілки

художників України

Ваш отзыв

Ваш коментар