Її надзвичайно красиві вишивки щоразу бачу на виставці осійських майстринь, коли проходить звітний концерт в сільському клубі. А роботи Олесі Зейкан напрочуд гарні і все ж відрізняються від інших своєю неповторністю.
Сама Олеся Зейкан родом із чарівного села Старий Гвізець Коломийського району Івано-Франківської області. Тут школу закінчила, освіту вищу здобула та встигла вихователькою пропрацювати п’ять років у дитсадку. І все це, аж допоки із Осою не приїхав Віктор Зейкан до молодшого брата на хрестини, що оженився сюди. Тут і познайомилися, а згодом і побралися.
Сім років, як Олеся з Віктором Зейкани разом, п’ять років уже проживають в Осої, виховують донечку Христинку, яка вже цього року піде в перший клас.
Всім серцем полюбила молода жінка Осій. І хоч не знайшла роботу за спеціальністю, але нудьгувати їй ніколи. Як тільки-но з’являється вільна хвилина, Олеся береться вишивати, усердно чаклуючи над візерунками. Каже, що вишиває її бабуся, мама, та й їй прищепили любов до цього виду мистецтва.
Здебільшого Олеся привозить візерунки із Франківщини, багато сама добирає. І майже не обходиться на її батьківщині жодне весілля без її рушників, вишитих сорочок. Дарує їх також близьким і знайомим в Осої, Білках, Ільниці.
Не нахвалиться своєю невісткою і Магдалина Федорівна: і працьовита вдалася, і привітна, і доброти їй не позичати.
Приклад із матусі бере і мала Христинка. Вона вміє і вишивати, і чудово малює. Тільки їй би терпіння трішки, як у мамки, яка ніколи ні на кого не ображається.
Ганна ЛЯШКО,
с. Осій.