
Регу Івана Михайловича з Ільниці знали не лише жителі нашого краю, України, а й Молдови, Чехії, Словаччини, Польщі. Чеська фірма “REGABUS” уже впродовж двадцяти літ займається пасажирськими перевезеннями. Він залучав до роботи і наших земляків з Іршавського району.
Днями Івана Михайловича не стало. Раптова смерть забрала його від нас у потойбічний світ. Більше ніколи не зайде в редакцію газети “Нове життя”, не привітається, не запитає нас, газетярів, як справи. Часто приносив видання українською мовою, які виходять у Празі, за його участі там друкувалися матеріали і про наш район.
Пригадується знайомство із Іваном Михайловичем, яке відбулося понад тридцять років тому. Тоді він працював вчителем фізичного виховання в Ільницькій школі-інтернаті. Якраз проводив урок, коли в школу навідалися члени рейду-перевірки по організації і проведенню спортивної роботи в загальноосвітніх школах району. Чиновники від освіти і тодішнього народного контролю намагалися переконати його, що не можна займатися на уроках фізкультури творчістю на свій розсуд, а слід працювати за заданою програмою. Іван Михайлович завжди намагався бути самостійним, проявляв творчість та ініціативу. В той час, коли грізні перевіряючі наводили “шмон”, він проводив уроки так, щоб кожен учень міг займатися індивідуально, без усякого тиску від вчителя. Зрештою, у них була мета: скомпроментувати добре ім’я І.М. Реги, вказати йому на недоліки, а в кінцевому підсумку − покарати.
Після публікації в газеті Іван Михайлович зайшов у редакцію, від щирого серця подякував за газетну публікацію і запросив на чашку кави. Уже в кав’ярні зізнався:
− Чесно кажучи, не сподівався, що ви напишете так. Дотепер за самодіяльність мене лише критикували. Мовляв, так працювати не можна, це порушення, мене слід притягнути до відповідальності. А я інакше не можу працювати. Учні повинні почувати себе на уроках фізкультури вільно. Це ж не армія. Кожна дитина сама повинна визначитися, яким видом спорту їй краще займатися: грати у футбол чи волейбол, шашки чи шахи. Головне – щоб виростала здоровою і всебічно розвиненою.
Ільницька школа-інтернат, де працював І.М. Рега вчителем, була кращою серед районних та обласних змагань, спартакіад серед школярів. Тут була одна із кращих спортивних баз у районі. Приміщення спортзалів він обладнав власноруч із своїми вихованцями.
А ще знали його як любителя-веломобіліста. Це було його хобі. Він виготовив багато різних моделей одно, − дво-, три− і більше місних веломобілів. Брав участь у змаганнях веломобілістів у Києві, Шауляї, Ризі та Москві. Як спортсмен, виступав на лижних змаганнях, часто був серед призерів. Добре грав на скрипці.
За власні кошти видав висловлювання відомих людей, які упродовж півстоліття записував його батько Михайло Михайлович. Називається книжка “Вислови мудрості”. Улюбленою у нього була порада: “Завжди стримуйте свій гнів”.
Незважаючи на те, що І.М. Рега в останні роки проживав у Празі, однак, коли навідувався в Ільницю, неодмінно заходив у редакцію.
…Не віриться, що його вже немає серед нас. Його серце зупинилося на 68-ому році життя…
Вічная йому пам’ять!
Василь ЛОВСКА,
Василь ШКІРЯ,
Віктор СИМКАНИНЕЦЬ.