Доля січових стрільців, які були розстріляні 15 березня 1939 р, в с. Білки, цілком схожа на планиду “Небесної сотні”. Вони загинули за свободу Карпатської України, 75-річчя якої святкуємо у ці дні.
А 14 березня на місці розстрілу січовиків у присілку Семихатка відбувся мітинг-реквієм. Квіти до підніжжя пам’ятника поклали в.п. голови районної ради Петро Добромільський, керівник апарату райдержадміністрації Олег Козенюк, Білківський сільський голова Василь Зейкан, педагоги та учні Білківської, Імстичівської та Луківської загальноосвітніх шкіл, громадські активісти.
У виконанні учнів Імстичівської ЗОШ І-ІІІ ступенів прозвучали гімн Ураїни та пісня січових стрільців “Ой у лузі, червона калина”.
Хвилиною мовчання учасники зібрання вшанували пам’ять розстріляних січовиків Василя Галаса, Петра Микитюка, Юрія Петраша, Василя Бровдія та Героїв Євромайдану “Небесної сотні”.
− Про що думали ці молоді хлопці в останні хвилини свого короткого життя, − говорив у своєму виступі Петро Добромільський. − Звісно, про себе, своїх батьків, рідних, друзів. Але вони думали і про матір-Україну, яку не зрадили навіть ціною власного життя.
Громадський активіст Йосип Поп сказав, що навіть мертві борці за Україну були ненависні угорським окупантам. Вони запихали їм у мертві роти хліб і сало. І при цьому викрикували: “Їжте мадярський хліб і мадярське сало і знайте, що віднині командуємо тут ми”. Протягом двох діб вони лежали на межі біля дороги: хай всі бачать і бояться. Потім тіла чотирьох розстріляних січовиків привезели на підводі в село і скинули на межі кладовища в Новоселиці. Хтось дав знати батькам у Лозу, що Василя Галаса убито. Так їх вдалося поховати разом учотирьох. Довгий час ніхто не знав ні імен, ні прізвищ трьох інших героїв білківського січовицького гарнізону. І лише із проголошенням незалежності України люди дізналися правду.
Про трагічні події тих часів розповіла вчитель історії Білківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вероніка Станко, а учні цієї школи декламували вірші про ті історичні події.
Начальник відділу Державної міграційної служби в Іршавському районі Василь Марущинець вручив паспорти громадянам України – юнакам і дівчатам, яким виповнилося 16 років.
Екуменічну панахиду за загиблими провели о. Віталій Шелемба з Білок та ігумен Михайло Станко з Імстичівського Свято-Михайлівського чоловічого монастиря отців ЧСВВ .
Білківські січовики душу й тіло положили за нашу свободу. Слава про них ніколи не згине за обрієм часу.
Василь ШКІРЯ.
