Є дні, що минають безслідно і непомітно нічого не залишаючи по собі. Але є день, що завжди з нами. У долі України таким є 9 березня. Та днина, що подарувала світові Шевченка – великого сина великого народу. Століттями Батьківщина свято береже, шанує, передає із покоління у покоління це ім’я.
У залі урочистих подій Іршавської міської ради відбулися літературні читання з нагоди 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря «Жива душа поезії Т.Г.Шевченка».
Цей захід зібрав старше покоління і молодь – тих людей, які вже усвідомили та відчули глибину Шевченкових поезій та тих, хто крок за кроком наближається до істинного розуміння пророчих слів великого поета, які, як ніколи, актуальні у сучасному світі.
Вчитель української мови та літератури Іршавської ЗОШ №1 Катерина Попович виступила із доповіддю «Возвеличу отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово». У виступі авторка торкнулася тематики поезії Кобзаря, образів, які майстерно змальовані у кожному творі поета та окреслила значення його постаті для української мови, літератури та нашого народу.
Уривок із послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» декламував Василь Олексій, учень Іршавської гімназії. Чуттєвість його голосу, емоційність і ораторські здібності наповнили твір життям та змусили кожного слухача знов і знов переосмислити сказане, навели паралелі та асоціації із сучасністю. І врешті ці рядки закликають нас вивчати і берегти свою мову, культуру й історію рідного народу.
«Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.»
Тарас Шевченко темою багатьох своїх поезій вибрав долю жінки. Його жіноча лірика сильна і непоборна, сповнена милосердям та любов’ю. Яскравим прикладом є поема «Катерина». Юна Марина Химич зуміла прекрасно донести глибокий зміст цього твору до присутніх.
Зачарували своїм виступами маленькі дівчатка Злата Лівак та Ольга-Магдалина Артиш, а також із піснею «Думи мої…» – Сергій Брич. Не лишили байдужими і вірші Шевченка у виконанні Марії Терпай, Олександри Свида та інших.
Вірші Великого Кобзаря читали діти. З їхніх вуст поезія геніального поета ллється ніжно та душевно і водночас велично наповнене життям кожне слово. Тепло і душевність учасників створили прекрасну творчу атмосферу у залі і година виступів промайнула зовсім непомітно. Окремі твори, які лунали зі сцени навіть викликали сльози у глядачів.
На читання було запрошено наших земляків письменників і поетів – Василя Кузана, Василя Шкірю, Оксану Вовканич та Івана Шмулигу. Майстри слова поділилися своїми думками про Шевченка, а також зачитали власні твори.
Насамкінець народний хор ветеранів міста виконав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». Це і стало кульмінаційним моментом заходу. Публіка підтримала виступаючих і разом із ними, сотня сердець в унісон заспівала один із найпопулярніших творів Кобзаря.
Стало зрозумілим, що це зібрання проведено не лише для того, аби просто вшанувати пам’ять геніального поета, а й для того, щоб відчути його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді ще вірити, як не Шевченкові, який життя своє віддав за Україну.
Ліана ДЕМЧИК.
