Уже стало доброю традицією напередодні дня народження Великого Кобзаря збиратися біля пам’ятника, який встановлено на роздоріжжі сіл Заріччя і Сільця.
Вшанувати 200-річчя Тараса Григоровича Шевченка 7 березня прийшли школярі навколишніх сіл, інтелігенція, усі, кому дорога творчість Великого творця української поезії.
− Пам’ятник встановлено ще в радянські часи, − сказала Зарічанський сільський голова Марина Васько. − Але біля його підніжжя ніколи не в’януть квіти. Поезія Шевченка вічно жива, поет був воістино пророком. Усе, про що він писав, притаманне і нашому сьогоденню. За ідеї, які він боровся, загинула і “Небесна сотня”.
Під звуки пісні “Думи, мої думи” квіти до підніжжя монумента поклали заступник керівника апарату, начальник відділу організаційно- кадрової роботи райдержадміністрації Федір Халак, керуючий справами районної ради Євген Свириденко, сільський голова, вчителі та учні, депутати районної ради Іван Фельцан, Юрій Фельцан, Микола Сочка, Іван Терпай.
Вірші та пісні Великого Кобзаря виконували учні Зарічанської загальноосвітньої школи.
Учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання пам’ять “Небесної сотні”. Постать і творчість Тараса Шевченка стали основою для формування сучасної української нації, а його рядки і нині допомагають нам в осмисленні як минулих, так і теперішніх історичних подій. Перемога майдану і ювілей генія ‒ то не просто випадковий збіг обставин у часі, а напряму взаємозалежні речі. То є помста Пророка державцям, цинічно байдужим до упослідженого, обдуреного, обкраденого і загнаного у ярмо цілковитого безправ’я народу. Слова батька нації «В своїй нації своя правда, і сила, і воля» вже стали пророчими.
На високому рівні провела урочистості вчителька Зарічанської ЗОШ І-ІІ ступенів Віра Сочка.
Василь ШКІРЯ.
