Версія для друку Версія для друку

НЕ НАША ТО БУЛА ВІЙНА? АЛЕ Ж ВІЙНА…

На той рік ішла 35-а річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Вчителі у школах, на уроках історії, розповідали учням про події минулої війни, про подвиги захисників своєї Батьківщини, про боротьбу з ненависним ворогом за визволення отчого краю. Та війна була уже в минулому, виросло нове покоління, яке не знало війни. І раптом знову це страшне слово «війна» прийшло у людські домівки. Та багато чого людям було невідомо: чому, кого захищати? «Виконувати інтернаціональний обов’язок» – була короткою відповідь офіційних осіб. І всі, кого відправили до Республіки Афганістан, виконували його достойно і чесно. Та не всім судилося повернутись до рідних домівок. Що таке «груз 200», зазнали і родини Іршавщини.

Шанувати і пам’ятати про всіх без винятку учасників тих подій – обов’язок нащадків.

15 лютого, в день виведення радянських військ з республіки Афганістан, в день Стрітення Господнього, в селі Осій відбулось вшанування воїнів-афганців села. Сімнадцять сільських хлопців були учасниками війни в Афганістані, двох із них уже немає в живих. Через  різні обставини не всі змогли бути присутніми на святкуванні. Разом з присутніми жителями села, воїнами-афганцями, молоддю, які  зібралися біля  Пам’ятника загиблим воїнам та зниклим безвісти у Другій світовій та  Великій Вітчизняній війнах настоятель Свято-Георгіївського православного храму о.Сергій відслужив молебен за невинно убієнних та померлих на полі брані. Завідуюча клубом М.В.Кузьміна та завідуюча бібліотекою-філією Іршавської ЦБС М.М.Дубляк  підготували літературний монтаж «Вони не повернулись з чужої афганської війни», який проникливо та емоційно виконали учасниці художньої самодіяльності клубу села Осій.

Сільський голова Василь Іванович Турянин привітав присутніх  воїнів-афганців та жителів села з цією подією.

Юрій МЕЛЬНИК,

методист РБК.

Ваш отзыв

Ваш коментар