Версія для друку Версія для друку

У ЗАСІДЦІ НА БРАКОНЬЄРІВ ВПОЛЮВАЛИ СІРОМАНЦЯ

До виконуючого обов’язки лісничого Річанського лісництва Євгена Шкарупи у п’ятницю надвечір надійшов сигнал, що на підвідомчій території «промишляли» браконьєри із сусіднього району. В суботу разом із заступником директора ДП «Довжанське лісомисливське господарство» Олександром Шкарупою, єгерем Іваном Кремінєм навідалися до Монастирця, однак у ймовірних порушників інформацію підтвердити не вдалося.

Тож минулої неділі – в останній день мисливського сезону цієї зими ця трійця вирішила провести рейд понад річку, влаштувати засідку. Погода зранку: порядний господар собаку надвір не вижене – снігова заметіль, хурделиця, але вона самий раз для браконьєрів та для тих, хто їх ловить.

Ще на Вазі домовилися, що зостануться на Липовому – на перехресті можливих браконьєрських стежин. Взимку в зворі  розвиднюється і так пізніше аніж у селі. Тож іще затемна троє розосередилися понад Ріку. Причаїлися, чутко вслухаючись у мрячну тишу та вдивляючись у заметіль.

Молодший Шкарупа став між старшими, тож волею випадку йому й посміхнулася удача. Крізь вранішній морок мигнуло темно-сіре туловище. Розчохливши рушницю, Євген за кілька секунд зловив на приціл вовка. Той, роззирнувшись, взявся догризати сухожилля на ратицях теляти – так на слензі лісівників, мисливців називають молодих оленів. Євген, затамувавши подих, навів цівку на ліву лопатку, плавно спустив курок. Сіроманець, отримавши смертельний удар, який збив його на якусь мить з лап. Цього вистачило, щоб дослати наступний патрон і влучити смертельно пораненому звірові в живіт. Навіть друга куля не стала на заваді тому підвестися і ринутися в сторону стрільця.  Третій постріл в шию через два десятки метрів нарешті зупинив сіроманця.

Як дослідили вже опісля лісівники, вовча зграя на березі Ріки загнала та загризла молодого оленя за день чи два до того. А вовчиця, видно, зголодніла скоріше від інших та навідалася до решток – ратиць, частини ребер.

Вовчиця теж не була старою – за всіма ознаками трьох-чотирьохрічна. Але доволі вгодованою. Таким вдалим акордом завершився мисливський сезон у Річанському лісництві. Рідко коли подібна удача випаде на долю мисливця чи лісівника. Це не лише хороший трофей, а ще й значний вклад у збереження фауни. Бо хоча сіроманця образно і називають санітаром лісу та нищить він усе, що попадається йому.

 

Михайло Річанський.

Ваш отзыв

Ваш коментар