- Нове життя - https://nz-ir.com -

КАРАСИК ВІДКРИВАЄ КАФЕ

Ще одна дивовижна історія трапилась в озері, де жив Карасик. Адже там плавало багато рибок, і тому частенько  чоловіки приходили ловити рибу. Одного разу трапилось лихо: на гачок спіймався маленький Коропчик:

– Допоможіть! Рибки, до-по-мо-жіть!

На клич, як завжди, відгукнувся Карасик, який час плавав по озеру, щоб знати про все, що коїться на його дні.

– Ой, Коропчику, яке лишенько! Як це так, ти спіймався –             питався Карасик.

А то ти не знаєш? Так, як і усі рибки. Плавав голодний, аж бачу: на поверхні хлібчик плаває, ну ось так і підмани мене рибалки, — плакався Коропчик.

А я завжди кажу, що треба самим їжу здобувати. Хіба ми не можемо своїми силами все робити? А так щодня ризикуємо, і багато хто гине, – говорив Карасик і обережно підсаджував Коропчика, щоб той звільнився із гачка.

Нарешті рибка вивільнилась, Коропчик подякував Карасику і разом попливли додому розповісти про рибалок. Після почутого старий Сом зібрав всіх підводних мешканців, щоб вирішити, як бути, інакше чоловіки виловлять всю рибу.

Треба тікати, швиденько пливти в іншу річку, — запропонувала Щука.

Так, тому що ми їсти хочемо, а їжі не вистачає. Рибалки підкормлюють і заманюють нас на гачок, – підтримав Окунь

Що ви кажете? Куди тікати? І покинути наші домівки? –               обурився Карасик.

А ти що пропонуєш, якщо не хочеш тікати? – запитав Сом.

Давайте самі будемо вирощувати харчі, будемо самі садити водорості, а з крихіток, які плавають на поверхні води,  пекти хліб.

– Дивна ідея, але варто спробувати, – підтримав рибку Сом та інші риби.

Всі охоче допомагали Карасику будувати пекарню. І вже незабаром половина озерних мешканців пекла хлібчик із крихіток, а інші — вирощували водорості. Карасик же відкрив кафе, де готував їжу та інших навчав. Кожного дня там збиралося багато голодних рибок, і всі раділи, що більше з них ніхто не гине.

Так через деякий час рибалки перестали приходити на озеро, тому що рибки були ситі і більше не попадалися на гачок, а Карасику всі були вдячні за його винахідливість.

Оксана ФУЛИТКА,

м. Іршава.