Його очі повсякчас випромінюють любов, у посмішці щирість, в яку вкладена доброта, повага до оточуючих. А чуйному серцю так і хочеться щораз дарувати ласку й тепло тим, хто цього потребує.
Хоча Володимир Роман живе в Осої, але найбільше дізналася про нього, коли їхали із групою православних вірян в Чумалево, на могилу всім нам дорогого священника − архімандрита Пахомія.
Володимир Роман − студент 4-ого курсу історичного відділення УжНУ. Юнак не пропускає жодного богослужіння у Свято-Іоанно-Предтеченському жіночому монастирі с. Дубрівка. Він із родини набожних православних християн.
Навчаючись на першому курсі, з ентузіазмом поринув у вивчення історії рідного краю, особливо Іршавщини з її славними обителями.
У обласному архіві вибірково відкрив справу та натрапив на особисті документи о. Веніаміна “Ігумен Веніамін (Роман)”. Це його родич із Ільниці, котрий у 1950 році служив у присілку Новоселиця, де й похований.
Володимир Роман досліджує історію православних монастирів району. І його надзвичайно зацікавила історія виникнення Дубрівського монастиря, який свого часу заснував ігумен Феодосій (Боршош), нині перепохований у монастирі.
І ось, позаду три роки кропіткої праці, а останні два місяці, посиленої. Були і помисли від лукавого кинути все. Але з Божою допомогою завершив богоугодну справу.
Зараз, тримаючи в руках гарно оформлену книжку з кольоровою обкладинкою і фотографіями під назвою “Свято-Іоанно-Предтеченський православний жіночий монастир у с. Дубрівка (78 сторінок), читаю і захоплююся вмінням юного автора, його палким бажанням донести до читача правдиву історію про цю святу обитель.
Любов до Бога, до святого православія юнакові прищепили рідні. Бабуся від маленького його водила до церкви. Це й сприяло йому вже на другому курсі написати курсову роботу “Заснування та розвиток православних монастрів на Іршавщині”. А вже на третьому написав курсову “Православне чернецтво на Іршавщині: біографічний аспект”. Вони оцінені кандидатом історичних наук, доцентом УжНУ Ю. Данильцем “на відмінно”. Невдовзі студент збирається досліджувати монастирі та чернецтво Мукачівської православної єпархії 1991-2013 років.
Ще також Володимир обкладає ікони бісером. А навчив його цій майстерності однокурсник Василь Савляк. Вже майже до десяти ікон обклав бісером. Серед них “Умиленіє”, “Почаївська”, “Моленіє о Чаші”, “Праведна Анна”, “Великомученик Георгій”. Зараз розпочав роботу над іконою великомученика і цілителя Пантелеймона. Роботи умільця виготовлені напрочуд красиво. А ще студент свято береже іконки, подаровані монахом із святої гори Афон його прадідику П.М. Варцабі. Це: “Пророк Ілля” (1896 р.) та “Божа Матір Акафісна” (1906 р.). Має досить цікаве хобі: збирає і колекціонує старовинні ікони та книги, яких має вже близько десятка.
Юнак шанує своїх батьків, сестру Вікторію, бабусю Марію. З ними щоразу радиться у всіх питаннях. Приїжджаючи додому на вихідні, обов’язково допоможе по господарству. Попереду в студента практика, з якою закріпить набуті знання. І за все дякує Богу.
Ганна ЛЯШКО,
с. Осій.
