Версія для друку Версія для друку

ПРАВОСЛАВНІ СПОВІДНИКИ І ПРОСВІТИТЕЛІ НАШОГО КРАЮ

Складний і тернистий шлях пройшла Православна Церва у Закарпатті. Ця благословенна Богом Срібна Земля у складі Карпатської Русі була освячена Православ’ям ще з часів сивої давнини. Численні археологічні знахідки римських монет І-ІІ століть свідчать про перебування у нашому краї римських громадян, серед яких, без сумніву, були й християни, чому сприяла славнозвісна “соляна дорога”.
Проповідував в Ілліріку слов’янам апостол Павло. А преподобний Нестор Літописець у знаменитій “Повісті временних літ” говорить, що в Паннонії, де жили слов’яни, проповідував один із 70-ти апостолів, учень апостола Павла Андронік, якого вважають одним з перших єпископів Паннонії.
Утвердили православ’я на землях Карпатської Русі святі брати Кирил та Мефодій у ІХ столітті. У житті народів є особливі неповторні події та моменти, які докорінно змінюють життя цілих народів, наповнюючи його новим духовним змістом. Велич цих подій йде у майбутнє і визначає в подальшому життєву духовну дорогу цілого народу. Починаючи з 863 року, розпочинається місіонерська діяльність святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, які прийшли з Візантії на слов’янські землі на запрошення моравського князя Ростислава до Візантійської імперії.
Яке місце у місіонерській діяльності святих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія займає наше Закарпаття? На думку історика Івана Папіша, “історичне Закарпаття”– це не лише теперішня область чи колишня Підкарпатська Русь у минулому XX століття.До складу “історичного Закарпаття” входили всі закарпатські землі української території, які споконвіку були заселені нашими предками − русинами”. У ті часи до “історичного Закарпаття” входили: Пряшівщина, Татранщина, аж до теперішніх середньо-словацьких гір включно − тепер територія Словаччини; Залісся − колишня Трансильванія (Семиграддя) − тепер в Румунії. Це первісна етнографічна територія, заселена слов’янами − предками теперішніх закарпатців уже перед V ст.Перші звістки про слов’ян, які заселяли дану територію, писали ще римські письменники І і ІІ століть Пліній Старший, Тацит, Птоломей.
Народи, які проживали на території “історичного Закарпаття”, були просвіщені світлом Євангелія святими солунськими братами Кирилом і Мефодієм.
Велику духовну школу і виховання в дусі Православ’я вони отримали ще з дитинства. Мефодій був старшим із семи братів, а Константин, так звали в миру наймолодшого (Кирил − монашеське ім’я).
Мефодій, отримавши військову освіту, 10 років був правителем в одному із слов’янських князівств, що входило до Візантійської імперії.
Святий Константин, будучи здібним обдарованим хлопчиком, вчився разом із малолітнім імператором Михайлом у Константинополі. Він отримав прізвіще Філософа (мудрого).
Особливо чимало наших православних християн, духовенства краю було переслідувано, накладено штрафи в період І і ІІ Мараморош-Сиготських процесів у 1903 і 1913-1914 роках. Християни сиділи в тюрмах лише за те, що у них були вдома православні хрести, ікони, книги, видані Києво-Печерською Лаврою.
У всі часи наш народ був мудрим і свято зберігав чистоту Православної віри, адже прикладом для нашого народу були святі рівноапостольні Кирило і Мефодій.
Кожен з нас, віруючих православних християн, покликаний “подвигом добрим подвизатися”, зберігати чистоту віри, проходити поприще нашого земного життя гідно і достойно нашого святого імені православного християнина, а Господь дарує нам вінець слави.

Василій ІГНАТ,
настоятель Петро-Павлівського православного храму м. Іршава.

Ваш отзыв

Ваш коментар