- Нове життя - https://nz-ir.com -

ДУМКИ НА ПАПЕРІ

А, може, просто взяти і відкинути спогади, думки … Ці постійні думки, які збивають з пантелику і не дають жити … Жити, в розумінні – не існувати, а, дійсно, жити … Вільно і сміливо … Без докорів і принципів … Без постійного потоку чужих моралей і брехні … Брехні глибокої і нескінченної … Хто всі ці люди? Оточення досвіду, випробувань? Або ж люди, які просто поруч… Дійсно, з тобою, завжди… Може, ти цього просто не помічав ніколи…

Сьогодні все так, завтра зовсім інакше … Так, як ти собі і в думках не уявляв … Комп’ютер, інтернет-спілкування, соціальна мережа … Мережа, на яку «попалися» більшість людей… Ще вчора ти веселий, ніжний і ранимий, вже завтра – грубий, злий, і байдужий …

І так все життя… Змінюватися до невпізнанності, посилаючись на погане самопочуття, – досить просто … І ніби дежавю вселилося в життя … Сміх і плач… Почуття віддаленості від світу … Життєві штампи … Незрозуміле коло … Що ж це? Випробування? Шанс? Досвід? Занадто часто зустрічаєш ці три слова … А потрібні інші. А які саме, вже самому, повірте, легко здогадатися …

Їх говорити недостатньо… Їх потрібно проживати! І якщо  відчуєте дежавю, то, повірте… Ви ще по-справжньому  не любите… Жити ПОТІМ замість ЗАРАЗ – значить не жити, а чекати зручного випадку, котрого немає, насправді, і НІКОЛИ НЕ БУДЕ. Стільки всього вже написано про життя… Стільки людей намагалися відшукати ту саму ІСТИНУ, але так і не зрозуміли її суть… Істина знаходиться в самій людині! Варто тільки почати відшукувати її, вона ніби ховається… Ховається від науки, від принципів, моралей і брехні… Брехня – протилежність істини. Істина не може бути підступною, помилковою  або лицемірною … Вона ховається в самому затишному куточку людської душі.

Пора щось міняти … Поставити все своє життя перед собою, як екран телевізора, і проаналізувати, ніби який-небудь нескінченний серіал – драматичний, комедійний і в той же час бойовик, реаліті-шоу і навіть «ужастик». Що для щастя треба? Любов? Достаток? Мир?

Іноді думаєш, що начебто  тебе розуміють, але насправді, це далеко не так… Але хтось зверху дає сил ЖИТИ далі,  не звертаючи з шляху… І здається, що сили закінчуються, як час… Але дивуєшся, як ти знову і знову піднімаєшся і йдеш далі, В ОЧІКУВАННІ ДИВА… Може, в цьому і є ПОРЯТУНОК? У непохитній та істинній вірі і надії …

Лілія Білунка,

студентка відділення журналістики УжНУ.