Версія для друку Версія для друку

«ЯК ЖЕ МЕНІ ЗАБУТИ ТЕ, ЩО І Я – ЗАКАРПАТЕЦЬ…»

Ми щасливі, що народилися в такому чудовому куточку Закарпаття — гірському селі Суха. А ще вдячні долі, що з такого гірського села, чарівної рідної місцини пішов у світ наш видатний земляк — поет, есеїст, публіцист, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 1999 року за книгу поезій «Пектораль» – Дмитро Дмитрович Кремінь.

Дорогою до школи кожного ранку проходимо повз батькову хату, здороваємося з ним, спілкуємося з його рідними братами і сестрами. Хоч доля розпорядилася по-своєму, бо випала честь йому оспівувати степовий край – Миколаївщину, та рідна земля наймиліша з її буденним життям.

Поряд із захопленням мистецтвом, у ці ж часи відбувся і літературний дебют Дмитра Креміня: у газеті «Закарпатська правда» була надрукована невеличка добірка віршів поета п’ятикласника, на яку звернув увагу відомий поет Петро Скунць. Потім роки навчання в Ужгородському університеті на філологічному факультеті, знайомство з «неофіційною» літературою, захоплення українським кіно майстра Сергія Параджанова викликало не тільки великий інтерес у молоді, але й мало сумні наслідки.

Після закінчення Ужгородського держуніверситету йому, талановитому, але бунтівному, не знайшлося вчительської роботи у рідному краї, потрапив за розподілом до російськомовної школи у Казанку на Миколаївщину. Тут, 1978 р., він одружився на Ользі, музі поета, яка супроводжує його усе життя.

А потім він потрапляє у вир письменства, де одна за одною виходять збірки поетичних творів «Травнева арка» (1978), «Південне сяйво» (1982), «Танок вогню» (1983), «Бурштиновий журавель»(1984), «Шлях по зорях»(1990), «Пектораль» (1997), «Елегія троянського вина» (2007), «Літопис» (2003), «Атлантида під вербою» (2003), «Синопсис» (2003), «Полювання на дикого вепра» (2006), «Ольвийский транзит» (2006), «Вибране» (2007), «Літній час» (2007).

Сьогодні творчість Шевченківського лауреата Д.Креміня багатогранна. Вона є знаковою для мистецького життя в Україні та рідному краї. Ми пишаємося талантом нашого земляка. Зичимо йому доброго здоров’я, нових звершень на творчій ниві, вдячних читачів.

 

Марія БІЛЕЙ,

вчителька Сухівської ЗОШ

І-ІІ ступенів.

Ваш отзыв

Ваш коментар