Версія для друку Версія для друку

ХЛІБНА НИВА ВАСИЛЯ МОШКОЛИ

Після розпаду колгоспної системи білківські поля почали занепадати. Там, де колосилася буйна  кукурудза, шуміли сади,  почали рости бур’яни і чагарники. Так тривало кілька років, аж поки в селі не з’явилися люди, які вирішили, що  землю треба відродити. При вмілому, дбайливому господарюванні вона може давати віддачу. До таких належить і Василь Мошкола. У 2005 році він разом із дружиною Оксаною створили селянське фермерське господарство “Урочище толока М”.

− Дружина − перший  мій помічник, − усміхається Василь Васильович. −Вона і на семінари ходить, і на наради, і цікавиться новими технологіями вирощування озимих та ярих зернових, європейськими сортами садів. Дуже переживає за кинуте в землю зерно, посаджене деревце. Разом вирішуємо всі проблеми: від сівби, догляду за культурами до реалізації вирощеного врожаю.

На думку Василя Мошколи, збут  продукції  − одна із найважливіших  проблем у районі. Справа в тому, що зі східних областей клієнти привозять дешеве зерно, а наше залежується. Хоча вихід є. Можна побудувати власну хлібопекарню чи відкрити свиноферму та зайнятись вирощуванням худоби. Можливо, в майбутньому так воно і буде. А наразі треба виходити з того, що є.

Незважаючи на спекотне літо, урожай озимих зернових у фермера видався на славу. Особливо щедро вродила пшениця в урочищі Біля колодязя, що за великораковецьким мостом. З кожного гектара вийшло по 30 центнерів золотокосої. Віддячив і овес, який займає у господарстві  десятигектарну площу. Щоб зібрати вирощений урожай швидко і без втрат, взяв у оренду комбайн «Джон Дір»,  за кермом якого Петро Копа.

− Це дуже продуктивний агрегат, − продовжує розмову Василь Мошкола. − Ви не побачите в стерні жодної зернини. Робимо і ефективно, і якісно, як і гоже справжньому дбайливому господарю.

Солома в полі не залишається. Слідом за комбайном їде трактор і пресує тюки.

Радує око  і яблуневий сад,  який закладено п’ять років тому. Тут стовідсотково  європейські сорти. Серед них − Голден, Снур, Джонатанка та ін. Тут із збутом продукції, за словами Василя Мошколи, проблем нема, був би  урожай.

Відрадно те, що фермера не обділяє увагою Білківський сільський голова Василь Зейкан. Він часто навідується в поле, морально і духовно підтримує Василя Васильовича. А це не так і мало для  сільського трударя, який віддав себе роботі на матінці-землі.

− Я вірю, − каже В. Мошкола, − що  в недалекому майбутньому білківські поля, які тепер пустують, заповняться людським гомоном, буде задіяний кожен клаптик. Ми самі спроможні забезпечувати район продуктами харчування. І це буде екологічно чиста продукція.

Молоде подружжя Мошколів облюбувало собі роботу на землі. Воно палко закохалося в обрану справу. Вірить, що поля над Боржавою радуватимуть білківчан дорідним урожаєм.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар