Версія для друку Версія для друку

ВІД ЕТАЛОНУ – ДО МОЛОДНЯКА

Лісничий Довжанського лісництва Григорій Степаненко − найстарший і найбільш досвідчений  із лісівників району. За його плечима − більше чотирьох десятиліть роботи в галузі, з них  не менше трьох − лісничим. А молодечий запал так і не згасає у цього працівника із козацького роду зі степової Полтавщини. За цей період наші гори стали для нього, як права долоня: відкриті і знайомі і, що не менш важливо, по-справжньому рідні.

Прийшовши колись молодим спеціалістом,  з того часу зберіг і набув дві головні риси − повагу до ветеранів лісового господарства та щире бажання поділитися набутими знаннями із молодими спеціалістами. От і на час цьогорічної відпустки обов’язки лісничого   перекладено на Михайла Гільперта. Періодично Григорій Іванович  передзвонить, а то й завітає на господарство. Це не прояв контролю чи  дрібної опіки, а переживання за справу. І хоча, слава Богу, надзвичайних подій не траплялося, Михайло Вікторович і сам передзвонить Григорію Івановичу  інколи,  щоб  ще раз твердо переконатися у правильності прийнятих рішень.

– Таке неформальне наставництво давно у практиці ДП «Довжанське лісомисливське господарство,  − говорить його директор Василь Ледней. − Звичайно, за місяць-півтора спеціаліст на посаді лісничого не зможе, так би мовити, наламати дров. Сама система не дозволить цього. Але подібна практика сприяє молодим спеціалістам зростати фахово, відчути на собі тягар  відповідальності керівника.

Нехай і в тимчасове управління, але Григорій Степаненко передав Михайлу Гільперту 4206 гектарів державних лісів. Їх обслуговують 9 майстрів лісу, єгер та майстер лісозаготівель. Григорій Іванович знає, що інколи з підопічним важче  «впасти в путь», аніж навести  лад із усіма гектарами лісництва. Головне − вміти співпрацювати з людьми.

− Так вже сталося, − ділиться своїми роздумами Довжанський лісничий, − ми відчули на собі і так звану оптимізацію. Не довелося різати по-живому − один із майстрів лісу пішов на заслужений відпочинок, а його обхід пропорційно розділили між іншими. Звичайно, навантаження на кожного майстра лісу зросло, в середньому на 2-3 обходи.

Серед кращих Григорій Іванович відзначає Василя Сливку, Карла Ільканича та Петра Ловгу. Останній, до речі, належить до тих, хто не обмежується тільки виконанням функціональних обов’язків. Для Петра Михайловича завдання впорядковувати лісове джерело в якому-небудь урочищі − це значить не тільки очистити криницю, але й дах над нею не полінуватися  спорудити, викласти камінням підхід, облаштувати лавочку, щоб грибники або просто перехожі змогли відпочити.

Основна робота  при цьому також не випускається із поля зору. Будь-яка праця, безсумнівно, вимірюється в цифрах. В лісництві в молодняках  проведено в минулому році рубки на площі 37,8 гектара, цьогоріч заплановано − 61,7. Так само збільшення обсягів намічено і по освітленню − відповідно 24,8 га  і 34,5 га по прочистці − 13 і 27,2 гектара. Робота в першому півріччі засвідчила, що намічені показники будуть досягнуті, а на деяких і суттєво перевиконані. Так, до прикладу, за січень-червень освітлення проведено на двох гектарах більше, понад заплановані площі.

Григорій Степаненко нерідко, буває, згадує в розмові з молодшими колегами, коли в кожному лісництві працювало по кілька лісокультурних бригад. Однак цю важливу ділянку по відновленню треба забезпечувати в першу чергу.

Біда, а вірніше безгрошів’я, змусило лісоохоронців шукати нові підходи, технології. Проведено відновлення лісу на площі 31,6 гектара і половина − природним шляхом − через підріст. Цей метод довжанські лісівники здавна ніколи не полишали, просто  йому в період належного функціонування відводилася допоміжна  функція. Тепер пріоритети дещо змінилися, тож  і рубки на площах спеціалісти лісомисливського господарства і лісництва планують й забезпечують проведення таким чином, щоб максимально  зберегти природній підріст.

У Довжанському лісництві давно вже звикли покладатися на власні сили і резерви. Є чим і похвалитися. Мають власний розсадник, де не тільки вирощують головні лісоутворюючі породи, але й декоративні та цінні кущі й дерева: криктомерію японську, сосну кедрову, барбарис, тую східну і західну, мальву сірійську, клен дрібнолистий, бархат амурський, катальпу, самшит вічнозелений та ін.

Другий рік поспіль закладають плантації новорічних ялинок.

Григорій Іванович ділиться думками:

− Ми не тільки себе забезпечуємо  якісним посадковим матеріалом, але й підопічні колективи.

В їх числі Кушницька ЗОШ І-ІІІ ступенів, монастир, сільський стадіон.

Природне поновлення  площ забезпечується певним підбором лісосічних площ, щоб якомога ефективніше використовувати природне поновлення. Вибір таких площ не може не прив’язуватися і до мережі лісових доріг. А їх у лісництві 172 кілометри, які так само потрібно  підтримувати у робочому стані.

…За буденними справами минає літо за літом. Поновлюється ліс як природнім шляхом, так і за допомогою антропогенного фактора. Так, як у лісі залишаються еталонні ділянки, так і в  кадрах ДП “Довжанське ЛМГ” є люди, що несуть на своїх плечах не тільки багаж років, але й досвід, знання, що добре слугує справі збереження нашого найбільшого багатства.

Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар