- Нове життя - https://nz-ir.com -

МОЛОТОМ ВИДЗВОНЮЄ «ГАМОРА»

Два дні в гірському селі Лисичово проходив фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів “Гамора − 2013”. У ньому взяли участь понад 6 тисяч чоловік. Серед поважних гостей − колишня голова  Президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко, перший заступник голови облдержадміністрації Ігор Свищо, народний артист України Степан Гіга, а також відомі ковалі  із багатьох областей України. А яке свято без пісні? До проведення фестивалю долучилися провідні фольклорні   та естрадні колективи, окремі виконавці, які протягом двох  днів дарували присутнім хвилини радості  і душевного задоволення. Представили свою творчість і майстри народних промислів.

День перший

Півстоліття тому Кушницький лісокомбінат та Іршавський промкомбінат облспоживспілки відродили водяну кузню Гамору в Лисичові. Минуло чверть віку, відколи під перестук її молота і шум переколесованої води фольклорні колективи краю зафестивалили у цьому дворі. А ХХІ століття привнесло свою модерно-ностальгічну нотку − цю історичну пам’ятку  облюбували закарпатські ковалі.

Відкриваючи цьогорічний фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів “Гамора-2013”, голова райдержадміністрації Василь Ковбаско та голова райради Станіслав Сухан відзначили заслугу лисичан не тільки  у збереженні традицій, культури, але також їх вміння вписати їх у сучасний світ. Кожного разу свято поповнюється певними родзинками. Таке не могло б відбутися, наголосили Станіслав Васильович і Василь Васильович, якби не щирі ентузіасти цієї справи та патріоти рідної Верховини − Лисичівський сільський голова Ярослав Пальок, що у 1988 році стояв біля витоків цього фестивалю, і голова районної асоціації ковалів Віктор Петровцій.

У тому, що традиції в гірському селі оберігають, плекають і розвивають, міг переконатися кожен гість фесту: концерт відкривали юні аматори сцени із місцевого будинку культури та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Молоді хлопці та дівчата виконали низку запальних автентичних коломийок та в’язанку  танцювальних номерів у постановці Світлани Гойс. А вже без Лисичівської сколомийки, витупцьованої легінськими ногами по смерекових дошках сцени, і дощові хмари  не розійшлися б над Гаморою.

Цьогорічна Гамора розмаїто представлена в географічному плані, а ще − широкий діапазон професійного та вікового рівня ковалів. До прикладу, Данило Ісак − ровесник фестивалю і вдруге бере участь у ньому. Він, − немов молодий Гермес, каштанове волосся  якого спадає на широкі молодечі плечі, обтягнуті сталевими кільцями кольчуги.  А напарниця у коваля Данила − на заздрість всім колегам − юна майстриня. Горить, палає ковальський горн. Циганські  міхи піддувають повітря, і пломеніє жар. Та не тільки загоряється вугілля у горнилі, але й серця навіть у таких досвідчених майстрів як Василь Гренджа із Міжгір’я. Не втримався срібловусий  Василь Степанович і   собі на майстер-клас запросив ведучу святкової програми Марину Данканич.

Якщо говорити серйозно за майстер-клас, то чи не найбільше бажаючих повчитися було у заслуженого майстра народної творчості художника-кераміста Олександра Дворака.

Попри увагу до відвідувачів ковальського містечка, митці вогню і металу невпинно кували, клепали, згинали і розгинали метал, розпікали його і калили. Поступово уважні  глядачі могли спостерігати окремі робочі елементи, що в неділю з’єдналися у цьогорічний логотип фестивалю “Гамора-2013”.

Віктор Петровцій зауважує:

− Чим далі, тим цікавіше нам опиратися на мистецтво і майстерність місцевих ковалів. Скажімо, в одному тільки Довгому маємо чотири кузні, серед яких найбільш визнані − Володимира Кертиса та Дмитра Габріша.

Що вже казати тоді за кузню Зейкана?!

Містечко ковалів − це однозначно осердя фестивалю. Але до нього, як мистецька аорта, вела вулиця, обабіч якої торгові і виставкові ятки: від бочок-гелеток до вишиваних серветок, скатертин, рушників і ціфрованих сережок з намистами.

Стараннями Ярослава Палька, депутата районної ради, директора ДП “Довжанське ЛМГ” Василя Леднея та його підопічних  торгівельно-виставкові ряди цьогоріч набрали упорядкованого  ошатного вигляду.

Велелюддя у суботу розтеклося вулицями та провулками. Сонце почало хилитися за гору Рипу, коли зі сторони Кривулі на всюдиході заїхав на площу старший майстер лісу Річанського лісництва Євген Шкарупа. Це повернулася група туристів із полонини Кук. Серед них  і наймолодший учасник − 9-річний Любомир Коцюк із Чорткова. А от іршавчанин, дев’ятикласник Василь Бізіля охоче поділився враженнями і про побаченого оленя, і про плазунів, а ще також про те, що сходження на геометричний центр Закарпаття − полонину Кук їм давалося важче, ніж на найбільшу вершину України − гору Говерлу.

Із-за гірської гряди сонце довгим світлим відблиском  дивилося на Лисичово.

Стихав передзвін клепачів, молотів і молотків. Ті учасники і гості фестивалю, хто залишався на неділю, перебиралися до наметового містечка та сільських садиб − до ватри, до казана із бограчем, приготованим сільським “бировом” Ярославом Васильовичем Пальком.

День другий

… А недільний день виявився напрочуд  гарним, теплим і сонячним. Він ніби  додав святкового настрою усім, хто продовжував фестивалити. Особливо гамірно було біля ковалів, які з самого ранку взялися за молоти і ковадла, аби порадувати  загалом своїми витворами. Нагрітий метал просто “витанцьовував” під молотом у їх спритних і вправних руках. Хтось кував лопату, хтось підкову, а хтось … троянду. А ковалі Іван Петровцій, Василь Петровцій та Іван Продан у всіх на очах підковували коней. Особливо із захопленням дивилася на це дійство малеча.

Біля своїх лотків поралися  народні умільці, які представили широкий вибір продукції. Були тут і глечики, і кошики, і художні картини,  і народні вишивки. Можна було купити і домашню горілку, і вино, і різні компоти, і мед, і сушені гриби. Чим не Сорочинський ярмарок!?

А в цей час на центральній вулиці села відбувалося справжнє святкове дійство: лисичани хлібом-сіллю та піснями зустрічали і урочисто вітали Ігоря Свища, Станіслава Сухана і  Василя Ковбаска. Потім святкова колона рушила до Гамори.

Звертаючись до присутніх, Ігор Свищо зазначив, що з кожним роком фестиваль набуває широкої популярності. Передусім, це  відзначається тим, що цьогоріч участь у заході взяли 36 ковалів. Посадовець побажав лисичанам розвивати та популяризувати такий чудовий фестиваль ковальського мистецтва  й народних промислів.

За дорученням губернатора краю Олександра Ледиди Ігор Свищо за  вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток області, активну участь у громадському житті й з нагоди проведення районного фестивалю “Гамора –2013” почесними грамотами  обласної державної  адміністрації нагородив  старшого державного податкового інспектора в Іршавському районі, депутата  райради Сергія Лупака, Лисичівського сільського голову  Ярослава Палька, голову Спілки  ковалів Іршавщини Віктора Петровція.

Василь Ковбаско та Станіслав Сухан за сумлінну працю й професійну майстерність, вагомий внесок та активну участь у районному фестивалі ковальського мистецтва та народних промислів “Гамора -2013” нагородили спільними грамотами РДА і райради членів Спілки ковалів Іршавщини Петра Зейкана, Данила Ісака та Володимира Кертиса.

Лисичівський сільський голова від усіх односільчан щиро подякував гостям свята та організаторам фестивалю. Він вручив монети із логотипами фестивалю першому заступнику голови облдержадміністрації, голові РДА, голові райради. Також нагородили подяками та грошовими преміями всіх ковалів й народних майстрів фестивалю.

Василь Ковбаско відзначив, що наш район славиться талановитими людьми, адже ми маємо двох народних артистів  України − Степана Гігу та Івана Поповича. Михайло Машкін  написав гімн нашого краю  “Верховино, мати моя”. У районі також народився двічі Герой соціалістичної праці Юрій Пітра, Герой соціалістичної праці, лисичівський лісоруб Григорій Денчиля. Таланти нашого краю нині прославляють молоді покоління. Чимало районних співаків та колективів на фестивалі радують глядацьку публіку.

Керівник району щиро подякував усім ковалям, що відгукнулися на запрошення та взяли участь у цьогорічному фестивалі. Подякував також голові обласної державної адміністрації Олександру Ледиді за сприяння у проведенні свята.

Протягом двох фестивальних днів гості заходу  змогли не тільки подивитися на роботу професійних ковалів, а й власноруч викувати сувенір на пам’ять. До послуг туристів − майстер-класи з гончарства, ткацтва, лозоплетіння, екскурсії на полонину Кук тощо.  Приваблювали страви національної кухні, закарпатські вина, мед, бринза. На згадку про Лисичово та унікальну кузню туристи могли придбати різноманітні сувеніри.

На свято ковальського мистецтва завітала  і колишня голова Президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко. Вона уже впродовж кількох років підтримує дружні зв’язки із сім’єю Івана Денчилі із Лисичова.

− Я народилася в Кривому Розі Дніпропетровської області у шахтарській родині. На Закарпатті, звісно, не вперше. Але фестиваль мені припав до душі. Тут витає дух старовини  з закарпатських традицій. Де ще можна напитися такої холодної джерельної води, подихати свіжим  гірським повітрям і посмакувати такими стравами. І відрадно, що фестиваль став традиційним. Основна його мета − популяризація сільського туризму  в краї та відродження вікових традицій.

Поки ковалі робили свою справу, гостей свята розважали чудові виступи фольклорних та естрадних колективів району й області. Для своїх земляків недільного дня виступив народний артист України Степан Гіга.

− Я із задоволенням  відгукнувся на запрошення керівників району взяти участь у фестивалі. Адже це моя рідна земля, мала батьківщина. Я народився у цих краях, знаю людей, їхні уподобання. Привітати піснею, підняти настрій, зарядити творчою енергією − найважливіше, з чим я прийшов на свято.

Кожна пісня Степана Гіги не тільки змушувала глядачів зачаровано слухати гармонію звуків, а й принесла їм насолоду, радість і душевне задоволення . А ще його пісні роблять людей хоч трішечки милосерднішими, терпеливішими і добрішими. На біс прозвучали пісні “Остання ніч”, “Королева”, “Біла вуаль”, “Мамо”, “Гуцульське весілля”, “Зелені Карпати” та ін. Порадував присутніх на святі і гурт “Голос Боржави” із с. Керецькі Свалявського  району.

Постійно координував підготовчу роботу та хід фестивалю голова оргкомітету Микола Сочка та член оргкомітету Петро Король.

Активну участь  в організації фестивалю  взяли директор ДП “Довжанське ЛМГ”, депутат райради  Василь Ледней, депутат районної ради Сергій Лупак, начальник управління освіти, молоді і спорту  РДА Єлизавета Яцканич, керівництво райдержадміністрації та районної ради, Лисичівський сільський голова Ярослав Пальок й голова Іршавської спілки ковалів Віктор Петровцій.

Разом  із усіма фестивалили депутати районної ради Іван Боднар, Михайло Ісак, Валерій Василець, Петро Король, Євген Свириденко, Іван Завидняк, Іван Терпай, Іван Павелко, Василь Ледней, Петро Добромільський, Микола Сочка, Антон Горзов, Петро Станко, Віталій Воробок, Осійський та Броньківський сільські голови  − Василь Турянин і Юрій Кузан; мас-медійники Іршави, Мукачева, Хуста і   Ужгорода.  Разом із усіма прийшов на свято і депутат обласної ради Степан Деркач.

Фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів “Гамора-2013” продовжувався до пізнього вечора.

Михайло ІСАК,

Неля ЧОПОВДА,

Василь ШКІРЯ.