Версія для друку Версія для друку

ГАРТОВАНИЙ ЧАСОМ

З великою часткою ймовірності можна спрогнозувати, що наступний понеділок, як і всі інші робочі дні тижня, у Степана Степановича Бобика не випадатиме із буденного ряду. Хіба що чисельні друзі, колеги і знайомі відриватимуть від поточних справ святковими візитами.

Міський голова С.С. Бобик належить до когорти тих іршавчан, чиє ім’я вписано значимим і помітним рядком у літопис району. Найперше слід згадати його батька Степана,  який свого часу також очолював Іршавську громаду.

Як і десятки його однолітків, С.С. Бобик активно займався бойовими видами спорту, зокрема боксом, навчався у Львівському технікумі електрозв’язку. Життєвий його шлях починався у робітничих колективах. Там же проходило формування Степана Степановича як особистості та висококваліфікованого фахівця. І до сьогодні із теплими душевними словами він згадує роки, які віддав роботі на заводі «Іршавремверстат», Іршавському філіалі Ризького електромеханічного заводу, Закарпатському заводі вузлів та деталей мастильного обладнання. Зростаючи як інженер-професіонал на машинобудівних підприємствах,  Степан Степанович завжди був ініціатором, провідником та активним учасником громадських справ, різних масово-політичних акцій. Як правило, такі працівники не залишалися поза увагою партійно-радянського керівництва на районному рівні. Зачислений до резерву кадрів райкому партії, він згодом стає інструктором, завідуючим оргвідділом. Між тим працює секретарем парткому одного із найбільших підприємств Іршавщини ‒ Довжанського лісокомбінату.

Далі стаціонарно здобуває другу вищу освіту. Цей життєвий період припадає на кардинальні зміни, що відбувалися в суспільно-політичному житті в Україні. Практично в повітрі витала ідея незалежності. Наш район не був виключенням. І хоча офіційна біографія С.С.Бобика не виходила за прийняті рамки партійних функціонерів, у 1990-ому його обирають головою виконкому Іршавської міської ради.

Переломний по-справжньому, то був доленосний час. Всього один штрих: задовго до серпневого перевороту гекачепістів 1991 року іршавчани приймають рішення і підіймають синьо-жовте знамено над будівлею міської ради. Сув’язь політичних баталій і розв’язання насущних міських проблем гартують із Степана Степановича Бобика одного із громадсько-політичних лідерів району. Це знов-таки стає підставою для включення його в обойму майбутніх керівників районного рівня. На початку 1996 року розпорядженням Президента України С.С. Бобика призначають головою райдержадміністрації.

За шість років його каденції в якості першого керівника району Іршавщина пережила два катастрофічних паводки. В найкоротші строки було відбудовано більше сотні житлових будинків, громадських споруд, мостів, кілометри автодоріг, підпірних стінок. Держава та окремі регіони з усієї України надавали гуманітарну, матеріальну і фінансову допомогу населенню й народногосподарському комплексу району. Серед чисельних здобутків Степана Бобика як керівника – проведення повної газифікації населених пунктів регіону.

Державно-політичний досвід та широка підтримка жителів району стали основою для висунення С.С.Бобика кандидатом у народні депутати України на виборах до Верховної Ради України 2002 року. Він був тоді одним із головних гравців на політичній карті виборчого округу. Впродовж двох скликань, з 1998 до 2006 року, депутати районної ради обирали своїм керівником – головою  районної ради. Ця посада тільки збільшувала його відповідальність  за виконання планів соціально-економічного розвитку краю.

Сьогодні С. Бобик – знову міський голова. Знову на першому плані в нього розв’язання життєво-важливих проблем його земляків.

Ваш отзыв

Один коментар на «ГАРТОВАНИЙ ЧАСОМ»

  1. Іван Доробратово :

    Знаю його добре. Хороша людина – людина з великої букви , людина слова та діла не диввлячись ні на які політичні уподобання. З такою людиною можна працювати , на нього можна покластися в будь-який час. Міцного Тобі здоровя.

Ваш коментар на Іван Доробратово