- Нове життя - https://nz-ir.com -

СВЯТО ОСТАННЬОГО ДЗВОНИКА

Останній дзвоник. Це свято чекають всі учні. Адже воно символізує перехід від дитинства до дорослого життя. Випускники долають свою першу перемогу, своє закінчення школи.

Вони розійдуться, але пам’ять про них буде вічно жити в серцях їхніх наставників, їхніх рідних вчителів. Тому зараз, в кінці навчання, треба дорожити кожною хвилинкою, проведеною разом з найдорожчими нашими другими батьками. Так, саме батьками. Вони ж з нами, з випускниками, переживали всі труднощі, які ставали на нашому шляху, вони раділи разом з нами, коли ми досягали якогось успіху, ми росли в них на очах. І за те, якими ми стали, .завдячуємо саме вчителям.

Тому треба розуміти, що це вже кінець. Можливо, вони більше не зустрінуться на нашому неторованому шляху. Тому треба ставитися до них з повагою і пам’ятати, що без них не змогли б ми зрозуміти всієї тонкощі нашого життя. І хоч в житті в нас будуть й інші люди, але вас, вчителі, назавжди пам’ять збереже.

Кожен зараз, напевно, задумається, а чи хочеться іти із ріднесенької школи? Думаю, більшість відповіла б, що ні. Звичайно, адже в школі ми росли, виростали, мужніли, набиралися досвіду, хоч пройшли ми і незгоди, які лишаються у пам’яті в нас неприємними спогадами, але все краще, що було затьмило те погане.

Подумати лише: ще вчора стояли ми на лінійці такі малесенькі, не пізнавши всіх невдач, переживань, з такими чистими очима, ледве визираючи із-за квітів, ми боялись зайти в клас, старанно сприймали всю інформацію,   яку доносила до нас вчителька, а зараз всі ми сформовані, всі ми є індивідуальними особистостями, які знайдуть себе в житті. Так не хочеться розлучатись, але час бере своє. Всім нам важко, у кожного котиться нестримна сльоза за рідною школою, але це лише початок нашої історії, який запам’ятається назавжди.

Тож прощай, рідна школо, прощай, мій світоче надій!!!