Іршавська районна газета

До редакції газети «Нове життя» звернувся Слука Мирон Петрович, за фахом журналіст. Ось що він пише:   А історія така. У 1959- 1960 рр, у пору юності я перебрався  з рідної домівки(м.Жовква, Львівська область) аж на Крайню Північ і працював електрозварювальником на будівництві м. Інта (Росія,Комі Республіка). Тоді ж  там  працював електрослюсарем Корпош Антон, який приїхав туди за невідомих мені обставин з малої батьківщини – Іршавського району Закарпатської області.  Це був юнак напрочуд добрий, сумлінний,делікатний
у стосунках. Ми з ним міцно подружили. Нас об*єднував не лише юний вік, національність, а й відраза до хамства, невігластва, жорстокості, які почасти існували   на Півночі. Тоді вперше я, галичанин, зустрівся з людиною родом із Закарпаття і назавше запам*ятав   високі моральні чесноти представників цього благословенного краю.
Наприкінці 1960 року Антон Корпош виїхав з Інти. Наші шляхи розійшлися.
Але в червні 1964 року Антон знову мене відшукав: він написав лист мені в м. Омськ, де я на ту пору  проходив строкову службу в армії.  Сам він у цей час також був на строковій службі в м. Ленкорань (Азербайджан).Надіслав мені свою фотографію. Я її зберігаю досі (надсилаю у вкладці).
На жаль, відтоді ми втратили зв’язок.

Я не впевнений, що Антон Корпош тепер  мешкає саме у Вашому районі. Жевріє надія на чудо. Проте не сумніваюся, що життєвий шлях його був чесний і плідний.  І ця впевненість спонукає мене вдатися до пошуків друга молодості. Є і інша мета: готую документальну повість про долі друзів моєї молодості. Кількох уже відшукав:  в Сиктивкарі,  Батумі, Києві. Занотував їх розповіді.  Усі вони – українці, а тому тема, на мій погляд, актуальна і   символічна.
Отож моє прохання можна сформулювати так: галичанин Мирон Слука прагне відшукати друга юності  – закарпатця Антона Корпоша, якого не бачив уже 50 років, але мріє знову міцно потиснути йому руку.
Зичу Вам і колективу редакції  успіхів в усіх справах.

З повагою, Мирон Слука.

Ел. адреса:myron@bis.net.ua