Для розміщення співчуття телефонуйте за телефоном редакції “Нове життя” 0314422874 або пишіть електронного листа на адресу: redakcijairshava@i.ua

Співчуття

Сім криниць людяності, або Уже рік, як серед нас нема В. Бабича

Кажуть, що людина живе доти, доки її пам’ятають. А забувати про Василя Васильовича Бабича, який працював на багатьох відповідальних роботах у спортивній родині Закарпаття, ми просто не маємо права. Чому? Бо те все, що він зробив не тьмаріє, а назавжди залишається у пам’яті. Пригадую 1999 рік, коли разом із ним (В. Бабич у цей період працював начальником управління молоді та […]

ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ…

Із сумом писати про таке: 25 травня на 66-му році життя відійшов у вічність наш земляк, відомий поет, публіцист, есеїст і перекладач Дмитро Кремінь. Дмитро Дмитрович народився 21 серпня 1953 року у с.Суха в сім’ї колгоспників.Школярем часто навідувався до редакції районної газети «Нове життя», був членом літстудії «Промінь», яка діяла при редакції часопису. Після закінчення […]

ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ КОЛИШНЬОГО РЕДАКТОРА

17 квітня виповнилося рівно 6 років, як перестало битися серце колишнього редактора районної газети «Нове життя» Василя Юрійовича Звонаря. На його могилу, де він похований разом з дружиною Іриною Юліївною, прийшли теперішні працівники районного видання – Михайло Ісак, Іван Кополовець та Василь Шкіря. Вони запалили свічку пам’яті та поклали живі квіти. Серце Василя Юрійовича перестало […]

СУМУЄМО, ПАМ’ЯТАЄМО!

На 82-ому році життя відійшов у вічність Полянко Юрій Васильович з Білок, котрий останніми роками проживав у Лукові. Кількамісячна хвороба та невблаганна смерть вирвали його з-поміж нас. До того він своїми золотими майстерними руками звів не одну будівлю та робив інші подібні роботи. Вирізнявся непідробною простотою та рідкісною життєвою мудрістю. Не жалів власних сил та […]

Він жив школою

Дотепер пригадую його уроки. Заходив у клас тільки з журналом – конспекти я ніколи не бачив. У нього було розписано усе майже по секундах. Поговоривши з учнями, дав нову тему і зникав за дверима. Юрій Іванович завжди кудись поспішав. Бо він був не лише вчителем, а й директором Загатської середньої школи, а опісля – активно […]

« Наступна сторінка - Попередня сторінка »