Версія для друку Версія для друку

Чи позбавиться статусності Закарпаття в результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні? Децентралізація чи централізація?

Зараз, майже із 10-річним відставанням, проходить третій, завершальний етап визначення та картографічного закріплення меж адміністративно-територіальних одиниць.
Однак, повернемось приблизно на 3 роки назад і проаналізуємо висновки експертів про нашу українську АТР. З етеру телеканалу «Тоніс» тележурналіст В. Бирзул вів розмову у двох передачах спочатку з колишнім міністром Регіонального розвитку, який мав безпосередній вплив на проведення АТР в Україні, а раніше мером м. Львова, депутатом ВР України Куйбідою та колшнім головою ВР України Володимиром Литвином. Обидва експерти висловили думку, що кінцева мета АТР не децентралізація, а ще більша централізація влади, особливо фінансової.
Такого ж висновку дійшов і наш земляк, ужгородець доктор філософії Ален Панов у статті: «Адміністративно-територіальна реформа: Закарпаття…ліквідують?»
Дія 1. Ліквідація органів державної влади на Закарпатті і перенесення їх до сусіднього Львова.
Вже сьогодні ліквідовані Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія, перенесено спеціалізовані суди та управління національного банку, територіальне управління юстиції,  регіональне відділення фонду державного майна, відділ державної пенітенціарної служби в Закарпатській області; обидва закарпатські прикордонні загони вже належать до Західного регіонального управління; великі платники податків Закарпатської області вже обслуговуються у спеціалізованій ДПІ у м. Львів; залізничне сполучення краю підконтрольне регіональному відділенню «Львівської залізниці» АТ «Укрзалізниця»; Представництво Карпатського Єврорегіону  перенесено теж до Львова, хоч ініціатором створення та центром діяльності завжди виступало Закарпаття; аеропорт в Ужгороді закрито, а найближчий український аеропорт – у Львові (270 км). Цю моду переймають і комерційні структури, переносячи свої осідки до сусідньої області.
Результати:
Ужгород поступово втрачає роль обласного центру, а Закарпаття позбавляється статусності;
Центр прийняття рішень переноситься з Ужгорода до Львова, куди ми з часом будемо змушені звертатися за вирішенням будь-яких важливих питань, оскільки дозвільні, регулятивні і контрольні повноваження ніхто не збирається передавати на рівень новоутворених громад;
Армія чиновників, які отримують більш-менш пристойну зарплатню, платитиме податки і витрачатиме кошти у Львові, розвиваючи економіку сусіднього регіону;
Все ж запитання залишається відкритим: Закарпаття… ліквідовують? Чи воно має майбутнє, і наше покоління не стане руйнівником унікального регіону з багатовіковим європейським бекграундом.
Науковця і дипломата, професора А. Панова не можна зарахувати до сепаратистів, просто він на відміну від «грантоїдів», говорить правду. Тож і я та фахівці в галузі планування територій розділяють висновки А. Панова, адже вищенаведені результати дії влади були передбачені ще в «Концепції удосконалення системи адміністративно-територіального устрою України» ще в 2002 р. (утворення поряд з областями нової одиниці надобласного рівня). У 2014 р. Кабмін повернувся до питання децентралізації і своєю постановою №333р-2014. від 01.04.14 р. «Концепція реформи місцевого самоврядування» за підписом Яценюка сором'язливо замовчала нову одиницю надобласного рівня.
Тож до думки закарпатської інтелігенції влада недослухалась, і об закарпатців в черговий раз витерли ноги?
Підіб'ємо короткі підсумки: ми мали 13 районів з райдержадміністраціями і районними радами; тепер маємо 64 громад і 6 районів зі значним збільшенням кількості службовців. Де ж обіцяна економія?
Тож не випадково, одна з впливових українських політичних партій напередодні виборів у місцеві органи влади включила до своєї програми «Повернення регіональних органів управління державної влади в межі Закарпатської області, які повинні працювати на Закарпатті, а не з офісів Львівської, Волинської чи Івано-Франківської областей».
Однак повернемось до колишнього Іршавського району, який виявився найбільш роздертим в результаті АТР. Утворені на його просторах територіальні громади увійшли одразу до складу трьох новоутворених районів: Берегівського, Мукачівського і Хустського. У жителів району та фахівців з цього приводу виникає багато запитань.
13.01.2016 р. № 157-8 прийнятий Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» в пункті 5. Якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді не можуть бути нижчими, ніж до об'єднання.
Однак повернемось до базової (адміністративно-територіальна одиниця – громада) .. особливо тих, що розміщені в гірських селах, бюджети яких були експресивні. До прикладу, Керецьківська ОТГ. Хоч керечани шляхом обману, без згоди кушничан та лисичан, подали документи на реєстрацію Керецьківської ОТГ.
А кушницькі ходаки довгий час після цього оббивали пороги в кабінетах Закарпатської ОДА з вимогою реєструвати саме Кушницьку ОТГ, в якої і стан інфраструктури та економічні показники кращі від Керецьківської. Однак, там боячись відповідальності за підстави «грантоїдами» керечанських активістів, які трохи раніше занесли неправдиві документи (де вказувалось ніби кушницька і лисичівська громади дала згоду на приєднання ) у владні кабінети, та невиконання плану спущеного з Києва, гальмували їх ініціативу.
Бо причиною невчасного подання документів було і небажання Лисичівської громади, яка планувала добудувати спортзал до середньої школи, і вже розпочались проєктні роботи. Адже спортзал, за словами колишнього голови сільради В.Палька, дав би можливість зберегти молодь в селі.
А в результаті ОТГ відбувається оптимізація, а це значить, що лисичівські учні старших класів продовжать навчатися у Кушницькій СШ з доставкою автобусом і добудова спортзалу в с. Лисичово в найближчі 10 років не плануватимуть в проєктах об'єднаної Керецьківської ОТГ. З розміщенням центру ОТГ в с. Керецьки Кушницькій сучасній 35-річній споруді, лікарні світить бути лише амбулаторією, як при Чехословацькій республіці. Однак, згідно з Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» в пункті 5. Якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді не можуть бути нижчими, ніж до обєднання.
Зі слів кушницьких активістів, бюджет Керецьківської ОТГ в 2021р. буде бездотаційний – зведено витрати і прибутки до нуля. Немає ніякого росту, а лише оптимізація. Однак при наявності в с. Кушниці навчально-виробничого комбінату, чи будуть кошти в бюджеті для його повноцінного використання – це велике запитання.
Також ребром треба поставити питання про банкрота – державного підприємства «Кук», адже навіть порівняно нова адмінспоруда, що не використовується за призначенням, починає руйнуватись, протікає дах. Давно назріла необхідність передати ДП«Кук » на баланс ОТГ.
І таких питань для новоутворених ОТГ сотні. Адже більше 70% молодого працездатного населення закарпатських ОТГ вимушено їхати на заробітки за кордон. Тож вони розбудовують не свою область, місто чи село, а чужі країни.
Український уряд проводить поспішні реформи, в тому числі і АТР, руками «соросят» і «грантоїдів» за західним зразком. До чого це привело, видно всім. Чи не пора вже жити своїм розумом і не бути руйнівником унікального Закарпатського регіону з багатовіковим європейським бекграундом. Щоб бути на плаву і бездотаційними, на мій погляд, найбільше буде залежати не від самих ОТГ, а від економічного і зовнішньополітичного курсу України і закінченням війни на Донбасі та відкритті ринків для економіки України.
Дія 2. Консервація Ужгорода в наявних кордонах, через неприєднання сусідніх сіл
Результати:
Обласний центр позбавлений можливості просторового розвитку, збільшення кількості населення, пожвавлення економічних процесів.
Закладається основа для його деградації та перетворення у провінційне містечко і позбавлення його статусу центра регіону.
Дія 3. Перетворення Закарпатської області на чотири райони з подальшим підпорядкуванням над-регіональному утворенню з центром у Львові
Результати:
Нерівномірна «нарізка» районів, де Мукачівський стає потужним, а Ужгородський слабким, призведе до конкурентної боротьби між цими містами за першість в області. Насправді обидва програють, а переможцем стане Львів;
Чотири райони, зі слабким регіональним центром, дуже зручно приєднати до нового територіального утворення з центром у Львові.
Відразу спростую можливі закиди у «автономізмі» та «сепаратизмі» закарпатців, які виступають проти такого сценарію. Закарпаття – перлина України, яка завжди розглядала себе елементом єдиної держави.
Натомість воно наділене насиченою історією і самобутньою ментальністю, унікальним розташуванням і багаторічними традиціями краю, як єдиного політико-географічного простору. Переконаний, що саме різноманітність регіонів і земель є вагомою конкурентною перевагою України на європейській і світовій мапі. Руйнація цих особливостей навряд чи принесе користь державі, а в сучасних міжнародних розкладах, може призвести до штучного роздмухування конфлікту в України із зовні.
Одним словом, напевно, настав час злізти з дивану, вийти із зони комфорту, замислитись над майбутнім та донести ЦЕНТРУ бачення закарпатців про майбутнє Срібної Землі, зокрема, конструктивно запропонувавши збалансовану концепцію поділу Закарпаття на п’ять районів.

Василь Гецко,
архітектор.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*