Версія для друку Версія для друку

«Три по сто»… із Василем Кузаном

...А ви, шановні читачі, про що подумали?
Нова книжка Василя Кузана і справді дещо інтригуюча. Хтось, напевне, вважає, що мова йде про вино, а ще хтось подумає про горілку...Насправді таку назву має його збірка віршів, яка напередодні Нового року побачила світ в ужгородському видавництві «Карпати». А три по сто – це три розділи по сто віршів: перший – це римована поезія, класична; другий – 100 сонетів, а третій – це верлібри і білі вірші.
Як точно підмітив автор післяслова небезвідомий Дмитро Дроздовський, збірка «Три по сто» – історія про загублений і віднайдений рай для чоловічої душі.
Влучно сказав про автора книжки відомий український письменник Ігор Павлюк «Василь Кузан – за фахом математик, який у якийсь прекрасний переломний (лише йому самому і Всевишньому свідомо і всіляко відчутний) момент вирішив шифрувати і транслювати свої емоції не цифрами, а літерами, які почали активно переформатовуватися в ноти – у пісні, зробивши Василя чи не першим поетом-піснярем мого покоління».
Вміє поет Василь Кузан знайти ключ до серця читача. Бо пише й сам від серця, від душі. Бо, на його думку, «серце і є для того, щоби приймати біль. Жала і стріли строго мусять попасти в ціль». Його вимучене слово й справді потрапляє в «десятку». Понад сто його поетичних текстів стали популярними піснями, які виконують відомі народні артисти України Іван Попович, Степан Гіга, Петро Матій, Валентина Степова та інші виконавці. Його поезія відзначена численними нагородами.
Василь Кузан уже видав «на гора» понад двадцять поетичних книжок. У своїх творах він утверджує ідеї гуманізму, свободи особистості, любові до нації та досліджує природу творчості й глибину стосунків між людьми. Ігор Павлюк називає його поетом душі, а не літери, друг Евтерпи й Бахура, естет і практик, а не схимник та аскет, апологет змісту оформи, а не формалізму, хоча і написав і формально строгі сонети, і павутинково фривольні верлібри, неримовані вірші, вірші-афоризми аля японське традиційне віршування під загальною назвою «SUSHІ».
А тепер вже час торкнутися серцем і його поезії, якій присвятив він своє життя.
обпече...
сірник літа підпалено
жодні дощі полум’я не зупинять
пожежники не допоможуть
догорить
і обпече пальці
вічності
Кара
Твій нестриманий гнів
Проростає крізь тіло
Бамбуком.
Такою постає перед нами сучасна поезія Василя Кузана. Вона цікава, змістовна, із філософським присмаком, привертає до себе увагу не тільки прихильників його мудрого і потужного слова, а й композиторів і співаків. А ще він багато пише про кохання. Напевне, тому, бо й сам закохується....
А Ви, читачу, знову про що подумали? Авжеж. Поет закоханий насамперед у Слово. Його поезія наповнена новим змістом. Європейським, звісно. Він не прилаштовується до когось, не прагне бути схожим на тих, хто вважає себе класиком. Він сам пре свого плуга, кузанівського, щедротного. І завважимо, щедротного на урожай. Зерно поезії сходить новими творами, він закликає «цілуватися словами, як із птахом вільний птах».
Так що ж, «Три по сто»? Із Василем Кузаном? Будьмо!

«Остограмився» Василь ШКІРЯ

Прокоментуй!

Ваш коментар

*