Версія для друку Версія для друку

Скарга Баби Гафії високому начальникови

Пам’ятаву дуже добре,
Якраз на Покрову,
Продала я на базарі
Паранну корову.
Дуже Лисю я любила,
Молока давала –
Доста було всім у хижі,
Щи’м і продавала.
Правда, лишила’м у себе
Молоду телицю,
Через рік якийсь, гадала’м,
Стане під дійницю.
Товди газ нам проводили,
Гроші було треба.
На видатки там усякі,
На всяку потребу:
Труби, крани, рубероїд,
Лічильник, прокладки.
Всьо купуєш за свій щот,
Бо такі порядки.
Шанци сь’ме самі копали,
На плечах носили
Тяжкі труби п’ять дюймові,
Самі і смолили.
Як ми шанці загребли,
Всьо було готове,
Товди до нас на луксошах
Явились панове.
Газ палили по хижах,
Гостилися, пили
И хвалили дуже нас,
Як ми всьо зробили.
Но пішли собі пани
Й ми собі панами,
Бо не треба вже ходити
В хащу за дривами.
Чиркнеш собі сіркачом,
Й половінь синя
Ратоту тобі спече,
Чуєш’ся газдиня.
Я щи й ванну наладила,
Тепло у придачу,
Но прийшлося продати
Й особу тилячу.
Обсталам'ся из козов,
А вта мерекоче,
Сміхуєся надо мнов:
− В пани баба хоче.
Ни корови, ни свині
Президент лиш на стіні!
Як я затишку раділа,
Раділи й сусіди,
Доки ся не почали
Із грошима біди.
Бо вті злодії, згори,
Ціни піднімають,
А про пенсію чомусь
Вічно забувають.
А туй щи єдна біда
Типирь, при зелених,
Кажуть: − За трубу плати,
Хоть газ і плачений.
Бо найшовся вже ґазда,
Най би удавився,
На трубу з бідов куплену,
Ти хоть розорися.
Ни заплатиш за трубу
Газ тобі відріжуть,
Продала я и козу,
Злам, онь в зуби ріжу.
Та аби отих панів,
Кілько би не було
У трубу, што типирь їх,
Усіх затягнуло.
А потому тов трубов
До пекла самого,
Бо сього вни заслужили
За гріхи премногі.
***
Ви там, пане, наверху,
Найдіть сих поганців
Й заставте їх круг столиці
Викопати шанці,
Як завершать, дайте знати
Нам з кумом Гаврилом,
Прийдеме й загребеме,
Піп махне кадилом.

Записав із вуст баби Гафії
Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово.  

Вибори як вирок  

Третій тиждень в єднів хижі
Слова лем нифайні,
А причинов тому стала
Вибори недавні.
Кандидат у депутати,
Подле підрахунку,
Три дістав лем голоси.
По всьому трафунку.
Із жонов у нього дома
Паскудні рахунки:
– Я й не знала дотипирь,
Ош мій тихий Васька
Потайний собі курваш,
Щи в нього й любаска!

Михайло ЦІЦАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар