Версія для друку Версія для друку

Щоб не лізати по високим деревам

Самостійно пасічникувати почав із вивчення великої кількості спеціальної літератури. Але ніколи не пропускав можливості поспілкуватися з досвідченими пасічниками. Так й тепер також, якщо виникають якісь проблеми, по конкретних питаннях звертаюся до колег – високопрофесійних фахівців. Загалом же набираюся досвіду на одній-трьох сім’ях, випробовую різні методи. У 2003 році з колегами організували «Товариство бджолярів та любителів меду». Його члени раз чи два на рік збиралися, спілкувалися, обмінювались думками і досвідом. Багато було цікавих людей. В с. Кушниця ще й нині живуть мої добрі знайомі Микола Лижечко, Юрій Продан. В Іршаві вже покійний Василь Григорович Пишний. В Іршаві проживає цікавий любитель природи і бджіл Іван Митрик. І таких людей в районі чимало. Вони цікавилися спеціальною літературою, мали багатий досвід роботи в різний час. Кожен населений пункт району, у залежності від умов та мікроклімату, має свої особистості й способи пасічникування. Бо те, що дає добрий результат в низинних селах, не завжди можна застосувати, наприклад, у гірських. Зараз працюю з лежаками на 16 та 28 рамок із моїми удосконаленнями. Ставлю їх на підставки, щоб не дуже до них нагинатися при обслуговуванні. Тепер обслуговую 20 сімей. Почав працювати з бджолами від В.Г. Пишного а потім брав маток з різних місць, аби мати приплив «свіжої крові». А потім уже дивився на роботу цих сімей і, як правило, залишав, одну, а дві інших вибраковував.
Тобто, відселекціонував тих бджіл, яких хотів мати, ця робота велася постійно в активній пасічницький сезон. Років десять веду записи, тому можу судити про нерівномірність початку сезону та початок роботи з бджолами. У нашому районі низька рентабельність пасік. Ще за радянських часів вважалося, що від сім’ї можна отримати від 3 до 15 кілограмів меду (від 2 до 10 літрів). Все залежить від погодних умов: з первоцвітів, верби, клена та садів мед іде на розвиток сім’ї до головного взятку в травні з акації. Якщо в середині минулого століття до головного взятку з акації був час наростити сім’ї, бо вона починала квітувати біля 18-20 травня, то зараз вона починає квітувати від 5-6 травня. В таких складних природних умовах великої продуктивності бджолосімей не може бути, хоча наші карпатські бджоли сформувалися з високою мобільністю, коли необхідно використати невеликий проміжок часу на поповнення медових запасів. В червні, після переробки бджолами нектару і запечатування не менше 2/3 рамки восковими кришечками, мед відкачую. А в зиму бджіл підгодовую цукровим сиропом. В сироп не додаю ніяких кислот, бо від нього більше шкоди ніж користі. Одного разу додавав лимонну кислоту, взимку сироп кристалізувався, і, ледь не втратив бджіл. Зараз на зиму даю багато корму, бо весна може й затягнутися. А весною стараюся не давати нічого, аби не потрапляло це в мед. Якщо весна тепла або холодна – корму має вистачити до квітування перших медодаїв, а щоб сироп не потрапив у мед, відкриваю чарунки з медом, тоді матка ще краще червить. З кліщем Варроа веду боротьбу без ліків та хімпрепаратів.
Щоб не лізати по високих деревах і не бігати по пасіці з рамкою на довгій палиці, підрізаю маткам крила. З одним крилом матка вилітає з вулика і відразу ж падає на землю. Ройові бджоли хвилюються, кружляють і кінець-кінцем повертаються у свій вулик. Матка залишається на землі з своєю свитою, тому її легко знайти. Далі цю матку кладу в кліточку і, якщо вона продуктивна – її використовую в відводку.
Підрізка крила – робота дуже тонка і делікатна. Крила підрізаю всім молодим маткам. Такими вони залишаються до кінця свого життя. Інформацію про всіх маток з підрізаними крилами і бджолосім’ях заношу в пасічницький журнал.
На працездатність матки підрізане крило не впливає. Таким чином проблему зменшення затрат часу на роботу з роями вирішено. Залишається тільки під час роїння декілька разів на день пройтися біля вуликів і оглянути територію біля них. Матку з невеликою групою бджіл легко побачити на землі якщо трава скошена.
Але обрізкою крила матці протиройові прийоми не закінчуються. Другий прийом цієї технології заключається в тому, щоб знайти сім'ї, що відроїлися і віднайти закладені маточники. Цю роботу виконую три рази з інтервалом 2-3 дні, поки в гнізді залишаються молоді личинки. Якщо бджолосім’я продуктивна і спокійна, добре прибирає дно, декілька маточників ставлю в кліточки для подальшого використання молодих маток, а інші – вирізую.
При такому методі пасічникування роїння не дає багато роботи. Сім’ї, які відроїлися, практично не знижують продуктивності, поскільки не втратили ройових бджіл, бджолосім’я не багато часу живе без плідної матки. Тривалість цього періоду залежить від дозрівання маточника і від погоди, яка дозволяє або не дозволяє матці вилетіти на спаровування.

Юрій САМОРИГА,
пасічник

Прокоментуй!

Ваш коментар