Версія для друку Версія для друку

НЕПРИЄМНА БУВАЛЬЩИНА

У 2000-их сталася подія, пов'язана зі спонуканням громади до ремонту Свято-Михайлівського храму в селі Ільниця. Ремонт – основа маловірства − зовнішній показ («блеснуть») перед іншими конфесіями. Це набагато простіше, ніж самовдосконалення кожної особистості, бо для цього потрібна найважча робота − робота духу. Проте так заведено серед більшості людей – все починати з ремонтів та нищення старого або будівництва нового, де нищиться одне й виростає друге, відмінне від оригіналу, а це розрив зв'язку часів. Правильно це чи ні − судити важко.
Однозначно, що з найліпших будівельних задумок громада, сама того не розуміючи, знищила майже останню в Україні архітектурну пам’ятку світового рівня, котра напряму заперечувала й викривала брехливу суть офіційної ісТОРії та релігії, про нібито − двотисячоліття існування християнської церкви.
Це був барельєфний напис дати будівництва першої ілницької культової споруди, Свято-Михайлівської церкви, на головній вежі вище дзвіниці, з боку головного входу. Напис мав такі цифри й букви: А797D, котрі містилися в крузі, що символізував культ Сонця. Круг у формі сплющеного тору пересікав букви.
Згідно існуючого на цей час способу прочитання й трактування скорочених символів знаку кінця Епохи Відродження таке −
”А” − означає слово «АNNO» − РОКУ. Це – скорочена назва слова – рік латиною.
”797 - го”,
D - «DOMINІ» − царювання сонячного дому Христа.
Зникнення пам'ятки зрозуміло не пояснить ніхто. Але сталося так, що доля незрозумілого для більшості символу отримала своє розв'язання, як ”Гордіїв вузол” Олександром Македонським. Той його розрубав мечем, ільничани ж − знищили пам´ятку, аби не мозолила очі, а допитливі не задавали собі зайвих запитань. Себто – нашкрябали 1797 р. У тому, що сталося, винувата вся громада і автор у тому числі.
Лише ці варіанти моїх висновків, про котрі читач хай задумається сам.
І.  Пам´ятка вперто свідчила, що за часів єпископства Андрея Бачинського не була прийнята, як офіційна у всіх сферах життя нова на той час − Скалігер-Петавіуса історична хронологія.
”Анно Доміні» (АD), вперше було введено монахом Діонісієм Малим в Римі, у 525 році від початку Нової Ери.
Тому, згідно сучасних, офіційно прийнятих хронологічних вимірів, випливає − споруда була побудована через 797 років з дня народження Христа. Тому громада мала б у 2020 році святкувати 1223-річний ювілей храму – найстарішого на Україні. А це не сприйме ніхто.
З цього випливає наступне – барельєф був виготовлений задовго до часу союзу християнських церков з світовим сіоніським єврейським союзом у кінці 19-го століття, під керівництвом Теодора Герцеля, котрий заключався у перекроюванні, фальшуванні літописної правди й створення нової ісТОРії. Паралельно виконувалось тотальне нищення згадок про існування єдиної високотехнологічної світової імперії (цивілізації) до нас. Проте за якихось неповних 150 років було поміняно все.
Наведу маленьку аналогію – у 1950-80 роки, за якихось 30 років розумом лиш письменників-фантастів був створений та екранізований новий казковий світ – пласт фантастичної культури, у котрій було охоплено бачення мікро- й макросвітів (космосу), а також всі соціальні й економічні питання життя неіснуючих цивілізацій. Так, що з християнством не чудниця, подумаєш… додали якихось 1000 років для християнської цивілізації. Он… євреї собі додали 4 тисячі років і позичили християнам лише неповну Тору.
У Iльниці цей знак залишався неушкодженим більше двісті років по простій причині, вона була захудале й бідне село в передгір´ї і до того ж, збоку торгових шляхів. По смерті Бачинського, туди мало хто із змадярщених церковних чиновників навідувався.
ІІ. Пам'ятка твердо свідчила і була твердою опорою того, що Радомир (для християн Исус Христос) народився 1000 року, ранком «НА ЗАРЕ» (Назарет), на своїй слов´янській батьківщині, в родині високого світлого ієрарха, котрий носив титул Бога, а не в казковій пустельній Палестині. Те, що ім'я ”Радомир” було відомим і у нашому краю під Карпатами, свідчить запис такого імені у Королевському Евангелії XV cт., або правильніше 410 року. Народження (Христа) підтверджується астрономією, дослідженнями вчених, самими євангеліями, скульптурами старих західних храмів і хоча б хрестовими походами. У хрестових походів була своя страшна розбійницька мета – різати, палити і грабувати всіх на своєму шляху. Це були перші походи Заходу на наші землі, подібні до Наполеона чи Гітлера.
У людини здорового глузду не може не виникнути питання − невже християни Західної Європи спали і … аж через 1210 років догадалися (і дуже «вчасно»), що треба визволяти гроб Ісуса Христа, ”ні з того ні з сього”. Они в Єрусалимі й побували, але не в тому, котрий нам рекламують тепер. Це переконливо доведено науковими дослідженнями ізраїльських археологів (хлопці там нич ни найшли!) та реальними пам´ятками Стамбула. Це є одна з найбільших фальшивок офіційної історіографії. Те, що Єрусалим почали будувати на початку 1900 року, свідчать географії 1880 та 1900 років, для середніх шкіл Франції. Тому, що в цей час Ротшильд орендував на 100 років частину земель Палестини у Великобританії у ці роки для єврейських поселень. Строк оренди закінчився, там конфлікт назріває страшний.
ІІІ. Пам'ятка твердо свідчила про те, що єпископ Бачинський не сприймав всерйоз, насилу втовкмачовану у той час Римом, Скалігер-Петавіуса історичну хронологію про дату народження Ісуса, якщо дозволив зробити такий барельєфний напис на церкві, про котрий він точно знав.
Греко-католицька громада, а це всього-на-всього, два штукатури Володимир та Іван, молотком і зубилом… самі того не розуміючи, знищили те, до чого їх рівень свідомості просто не доріс, а, можливо,… це зробили за чиєюсь ”мудрою” порадою. Відповідь на це питання є тільки у них.
Попри всі негаразди з написаним, хай величніше звучать у стінах храму слова – ”Буди Ім'я Господнє, благословенне від нині і до віка”.

Іван МУДРАНИНЕЦЬ,
с. Ільниця.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*