Версія для друку Версія для друку

Оксана Кинів: «Викликів хворих на коронавірус у районі значно поменшало»

Начальником Іршавської станції екстреної медичної допомоги структурного підрозділу КП «Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги» Оксана Кинів працює п'ятий рік. До того була головним лікарем, завідуючою відділенням швидкої медичної допомоги.
А розпочала свою трудову діяльність Оксана Василівна далекого 1983 року лікарем швидкої допомоги. За час роботи набула значного досвіду надання швидкої медичної допомоги хворим.
Становлення служби проходило не тільки на її очах, а за її безпосередньої участі.
– За останні роки відділення швидкої медичної допомоги забезпечене всіма необхідними медикаментами, – розповідає О.В.Кинів. – Ми завжди готові прийти на виклик – відділення в достатній кількості забезпечене медикаментами для надання першої медичної допомоги при виникненні надзвичайних та особливо небезпечних ситуацій. При відділенні є електрокардіограф, дефібрилятор, відсмоктувач. У будь-який час є можливість надати медичну допомогу накладанням крапельниць. В умовах пандемії ми забезпечені всім необхідним йти на виклик. Протягом всього двох хвилин збираємося і миттєво виїжджаємо туди, де потрібна наша допомога. Відрадно зазначити, що протягом останнього часу викликів хворих на коронавірус у районі значно поменшало. Пік був весною. Слава Богу, ми успішно витримали навантаження, яке припало на нас. До того ж, ми не мали належного досвіду, не були готові боротися із коронавірусом.
2009 року Міністерство охорони здоров'я України прийняло наказ «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», в якому йдеться про те, що з метою забезпечення доступності, своєчасності та підвищення якості екстреної медичної допомоги, що надається населенню України, зниження рівня інвалідності та смертності у разі нещасних випадків, травм та отруєння, гострих порушень життєвих функцій людини внаслідок серцево-судинних та інших захворювань, зменшення економічних втрат, спричинених тимчасовою та стійкою непрацездатністю, збереження здоров'я, врегулювання питань щодо єдиної системи надання екстреної медичної допомоги та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України встановлено з 1 січня 2010 року норматив надання екстреної медичної допомоги в межах 10-хвилинної транспортної доступності в містах та 20-хвилинної транспортної доступності у сільській місцевості з урахуванням чисельності та густоти проживання населення, транспортних магістралей та інтенсивності руху транспорту.
Зважаючи на численні прохання читачів «Нового життя», я попросив О.В.Кинів відповісти на питання, які їх найбільше турбують.
– Оксано Василівно! А в яких випадках викликається швидка медична допомога?
– Виклик бригади здійснюється з будь-якого телефону набором номера виклику екстрених служб по всій території України або при особистому зверненні громадян до підрозділу швидкої медичної допомоги у випадках: втрати свідомості; судом; раптового розладу дихання; раптового болю в грудній клітці; гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі; головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою; порушення мовлення; слабкості у кінцівках, що виникли раптово; гіпо- та гіперглікемічної коми; гіпертермічного синдрому; зовнішньої кровотечі, блювання кров'ю; ознак гострого отруєння; порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше); анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками, в тому числі укусами комах, змій, тварин; усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо). Швидка медична допомога викликається також при нещасних випадках, обумовлених дією диму, вогню та теплового удару, переохолодження; асфікції всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення; наслідків злочинного нападу; надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та оточуючих; інших станів, які загрожують життю та здоров'ю людини; здійснення між лікарняних перевезень хворих, які потребують медичного супроводу та ін.
– А що має повідомити диспетчеру той, хто викликає швидку допомогу?
– Насамперед відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик. Це – назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх і номер під'їзду). У разі, коли місцезнаходження вулиці або будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під'їзду до адреси або місця випадку та його загальновідомі орієнтири. Водночас він повинен назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого, якщо паспортні дані хворого або потерпілого невідомі, необхідно назвати його стать і орієнтований вік. Разом з тим потрібно описати скарги хворого або потерпілого, повідомити, хто і з якого номера телефону викликає бригаду. За можливості необхідно забезпечити бригаді безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги. Треба сприяти в транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль. І ще таке: у разі госпіталізації хворого або постраждалого до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує особу.
Супровід хворого або потерпілого його родичами або іншими представниками в санітарному транспорті здійснюється лише однією особою та з дозволу керівника бригади.
Транспортування дітей у лікувально-профілактичний заклад здійснюється у супроводі батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, якщо вони перебувають на місці надання швидкої медичної допомоги.
На даний час у районі діє шість пунктів екстреної медичної допомоги, які знаходяться в Дунковиці, Доробратові, Великому Раківці, Довгому, Кушниці і Загатті. При кожному з них – автомобіль швидкої допомоги. Найбільше в Іршаві – три. Медики дійсно працюють в екстрених умовах. Візьмімо Загатський пункт, який обслуговує, крім Загаття, села Климовиця, Кобалевиця, Дуби, Івашковиця, Чорний Потік, Смологовиця, Лікоть, Крайня Мартинка, Підгірне, Брід. Особливо вистачає проблем взимку, коли замете дороги в гірських населених пунктах. Доводиться інколи брати в руки й лопату, щоб власноруч прогребти сніг.
– Ми завжди готові до всього, – каже Оксана Василівна. – А до екстремальних умов нам не звикати. Головне – врятувати людське життя.
Серед хвороб, на які найчастіше страждають жителі нашого району, О.В.Кинів назвала: гіпертонічний криз, інсульт, інфаркт, гостра распіраторна вірусна інфекція – грип, температура, простуда.
У зв'язку з тим, що останнім часом покращуються дороги, збільшується й кількість шляхово-транспортних пригод. Усі кудись поспішають, а треба дбати не лише про своє здоров'я, а й думати про безпеку інших водіїв і пішоходів. Раніше були такі випадки, що окремі горе-водії не пропускали швидку допомогу, доводилося стояти в заторах. А тут на рахунку кожна хвилина золота.
Часто можна побачити й таке: у одній руці водій тримає смартфон, в іншій – кермо. Згідно закону такі водії повинні каратися штрафом, однак поліція на це чомусь не звертає увагу. А треба притягувати до відповідальності кожного, хто грається з вогнем.Береженого, як то кажуть, Бог береже. Ми всі чомусь, коли говоримо про розвиток цивілізації, у приклад ставимо Захід. Але за їхніми правилами мало хто хоче жити. Це у кінцевому результаті й призводить у кінцевому випадку до біди.
І тут приходить на поміч екстрена медична допомога.

Василь ШКІРЯ

Прокоментуй!

Ваш коментар