Версія для друку Версія для друку

Повчитися у шведів

Зима – відповідальний період для пасічників. Бджоли не вилітають з вулика, а сидять у клубі. Ідеально, коли пасічники правильно склали гнізда, якщо клуб розміщується на стільниках, з яких вивелись 3-4 покоління бджіл. У таких стільниках є кокони личинок, вони краще зберігають тепло взимку. Стільники, в яких жодного разу не виводились личинки – холодні й на них бджолам зимувати гірше.
Які роботи виконуються на пасіці взимку?
Після належної підготовки до зими, бджолосім’ям необхідно забезпечити повний спокій і допомогу неблагополучним. Спокій важливий фактор для нормальної зимівлі бджіл.
Пасічники зимівлю бджіл ділять на два періоди. Перший період – спокою, він триває до появи розплоду, тобто, до кінця лютого – початку березня. Другий період – передвесняний, який може тривати до моменту обльоту бджіл, якщо вони зимують на дворі.
На жаль, нині у бджільництво прийшли люди, далекі від бджіл та пасічникування, і вважають, що бджоли самі себе мають вигодовувати і приносити йому мед і бджолопродукти. Є і такі що вважають що бджоли можуть зимувати у яких завгодно вуликах і умовах, та ще й витримувати морози. Бджоли, звичайно, можуть витримати морози до -60 с0, але скільки їх доживе до весни і в якому вони будуть стані? Тому нікому не раджу беззастережно проводити експерименти, про які нині в інтернеті є купа найрізноманітнішої інформації, бо знаю не про одну сумну історію, як горе-експериментатор загубили бджіл тільки тому, що повірили інтернетним «спецам», які насправді утримують півтора сім’ї, але намагаються всіх «наліво і направо вчити, як треба жити і пасічникувати». Прислухайтеся до порад досвідчених пасічників-практиків і тих поодиноких науковців, які ще залишилися в Україні, та черпайте інформацію лише з тих джерел, яким ви довіряєте.
Нам би повчитися у шведів, в яких як і нас пасіки невеликі. Господарі вважають, що головне, аби було все необхідне і нічого зайвого. Головний принцип роботи – забезпечення високої якості меду, тому всі процеси постійно контролюються санітарними і ветеринарними службами.
За запилення тамтешні бджолярі отримують по 15 євро на бджолосім’ю. А ось що стосується кліща Варроа, то він там не створює такої гострої проблеми, як в Україні. А вся справа в організованості та зацікавленості самих шведських пасічників, бо тамтешні бджолярі проводять лікування бджіл в один день, що дозволяє ефективно протистояти різним захворюванням. А ще збереження природи. З одного боку це невтручання і дбайливе до неї ставлення, а з іншого – вміння зрозуміти й отримати максимальну користь. Шведи не збирають в лісах гриби та ягоди – адже це частина природи. Хочеш ягід − купи в магазині з фермерського господарства. Вони не ловлять рибу в річках − їдять морську. Кожен швед мисливець, але не можна застрелити сильну і здорову тварину.
Не хочеться моралізувати, але, якби ж то і ми брали приклад з них, а не гналися за невідомо чим, видумано модою.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Прокоментуй!

Ваш коментар