Версія для друку Версія для друку

Футбольному роду нема переводу

Заголовок, на перший погляд, доволі збитий, часто трапляється на сторінках періодичних видань, але він попадає в саму десятку, коли мова йде про відомого у спортивних колах воротаря Андрія Черепка з Приборжавського. Його батько, Василь Михайлович, свого часу теж грав півзахисником за ФК «Будівельник» с.Приборжавське, який виступав у обласній першості. Брат батька, Сергій, теж успішно зарекомендував себе у вищій лізі чемпіонату області. Він був надійним захисником, не було випадку, щоб його хтось обіграв і добрався до воріт. Прославилися також брати Михайло, Іван та Павло, які відзначилися у місцевих футбольних командах «Будівельник» та «Верховина». Тепер їх справу продовжує Андрій. Воїстино: футбольному роду нема переводу. Де виступали брати Черепки, там був успіх. На них у кожному поєдинку завжди покладалися великі надії. І вони виправдовували їх максимальною віддачею і блискучою грою. Брати жили футболом, для них не було важливим, де тренуватися – вдома чи на сільському стадіоні, вони просто марили м’ячем. Серйозно готувалися до кожного матчу.
До того ж, село Приборжавське має славні футбольні традиції. Старожили пригадують, що все почалося із відкриття у 1967 року місцевої десятирічки. Наснаги розвитку спорту додали уроки фізичної культури. У цьому чимала заслуга одного з кращих учителів району Юрія Дзихора, який все робив для популяризації спорту і виховання підростаючого покоління.
Приборжавчани гордилися успіхами місцевої футбольної команди «Авангард», яка брала участь в розиграші першості району. Першими гравцями були робітники Приборжавського заводоуправлінню будівельних матеріалів, потім було запрошено досвідчених футболістів із Берегова, які передавали свою спортивну майстерність юнакам. А вже в 1968 році команда стала переможцем районної першості. Наступного року приборжавську команду було включено в чемпіонат першості області.
– У 1974 році, – розповідає Василь Черепко, – футбольна команда Приборжавського, виступаючи в другій лізі з іменитими командами Закарпаття, зайняла перше місце. Це був справжній тріумф! Святкувало все село. За команду тоді виступав і мій брат Павло. Слід згадати також Івана Полончака, Івана Вакара, Івана Білича, Михайла Ісака, Дмитра Сабадоша, Михайла Капцоша, Івана Фірку, Василя Шандру, Василя Боднаря, Василя Тимрьо… Всіх, хто був причетний до перемоги!
Про сина Василя Михайловича Черепка, Андрія, вперше заговорили на початку двохтисячного року. При Приборжавській загальноосвітній школі було відкрито групу з футболу Іршавської ДЮСШ «Колос», тренером якої став вчитель, організатор спортивно-масової роботи Михайло Дзихор. На обласній першості серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл вихованці Михайла Дмитровича зайняли друге місце у своїй віковій групі. Кращими гравцями були Андрій Черепко, Іван Гринюк, Тарас Солончак, Ігор Білян, Василь Ковач, Роман Бобир, Ярослав Попик та ін.
Після закінчення 8-го класу Андрій Черепко вступив на навчання до Хустської гімназії-інтернату. Батьки, напевне, мріяли бачити його у великих науках, та син полюбляв футбол і вже через рік продовжив навчання в Ужгородській спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву. У цьому навчальному закладі створені всі необхідні умови для комфортного і якісного навчання, проживання, харчування та проведення навчально-тренувального процесу. На території школи є гуртожиток із усіма зручностями, де проживають учні із багатьох куточків не тільки Закарпаття, а й України. СДЮСШОР базується на стадіоні «Спартак», який розташований неподалік центру Ужгорода. На території стадіону розташоване ігрове поле та поля для проведення тренувальних занять, гімнастичний і тренувальний зали та інші споруди, які необхідні для повноцінного функціонування футбольної школи.
Тут хлопця не тільки запримітили, а й став затребуваним – його брали виступати у провідні клуби області. 1з 2011 по 2014 рік провів у чемпіонаті дитячої юнацької футбольної ліги 22 матчі.
Поряд із заняттям спортом навчався на факультеті «Здоров’я людини» в Ужгородському національному університеті, який успішно закінчив у 2013 році..
Із 2015 року Андрія Черепка запрошують виступати у професійні клуби. За ужгородську «Говерлу» довелося виступати рік, потім два роки рятував ворота угорського «Кішварда». Із 2019 по 2020 рік захишав честь команди «Минай», яка тепер грає у прем’єр-лізі.
На все життя запам’ятався перший виступ у прем’єр-лізі, де суперником була команда «Ворскла» Полтава. Андрій, звісно, хвилювався, однак він непогано ввійшов у гру, кілька разів врятував команду, а на 71-й хвилині відбив непростий удар зірки українського футболу Анатолія Діденка.
І ось буквально днями в пресі промайнуло повідомлення, що на початку вересня футбольний клуб «Нива» з Теребовлі очолив екс-тренер минайців Ігор Харьковщенко, перед яким покладено мету поборотися за перше місце у чемпіонаті Тернопільської області, а в аматорському чемпіонаті України посісти місце, яке б дало можливість команді претендувати на виступи у другій лізі чемпіонату України. Андрій Черепко підписав контракт і вже успішно провів перші матчі.
Успіху тобі, Андрію!

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар