Версія для друку Версія для друку

ВІД ІЛЬНИЦІ – ДО НЬЮ-ЙОРКА ІЗ ДОБРИМИ ЛЮДЬМИ

Кожна епоха народжує особливих людей, які уміють створювати умови для роботи і все це породжує систему, в якій тобі комфортно жити, працювати. Це головний позитивний показник. Коли всі мають роботу, не треба брати тайстру і йти на заробітки. Коли твої діти закінчивши школу чи інститут будуть мати роботу. В таких умовах хочеться мати сім’ю, зводити будинок. Ми в своєму житі мали всі ці можливості. Скільки пройде часу і що для цього треба, і чи буде воно взагалі колись? Кажуть надія помирає останньою.
–Чи малу роль для Вас відіграє сім’я. Як реагували вони на Вашу таку нелегку професію?
– Мій чоловік, Іван, ще на розподілі, коли я закінчувала університет, підтримав мою пропозицію іти працювати судмедекспертом у район. Але насправді ми і близько не могли собі уявити, наскільки то буде непросто. Дуже добре, коли чоловік тобі довіряє, коли розуміє, що ти інакше не можеш, що так має бути, але часом був, звичайно, не в захваті, що мені треба нехтувати своїм вільним часом. Дві донечки мої вибігали до міліціонерів, коли ті до мене приходили в справах. Старша – Злата, закінчила факультет романо-германської філології Ужгородського державного університету за спеціальностю «Учитель англійської мови», в Америці здобула ще одну вищу освіту, захистила магістратуру за спеціальностю: «Міжнародні відносини і державне адміністрування». Молодша донька – Мар’яна, закінчила медичний факультет Ужгородського університету, зараз працює в медичній сфері Нью-Йорка. Старша внучка Андріана – студентка 2-го курсу університету м. Альбакорк, США. Двоє онуків меншої доньки школярі в Нью-Йорку. Я лише можу подякувати БОГУ ВЕЛИОМУ за свою сім’ю, хоч ми всі розкидані по світу.
– Ви в районі хоч і були «сам собі режисер», але, мабуть, тісно співпрацювали з райлікарнею…
– Звичайно, моя робота була тісно пов’язана з колективом райлікарні. Сотні карток стаціонарних хворих перейшли через мої руки, по яких я давала заключення і висновки, які направляли слідчим органам і в суд. Я помітила одну закономірність, що лікар, який добре лікує, прекрасно оперує – пише грамотно і розбірливо. Не можу не відзначити лікаря, поряд з яким я пропрацювала багато років, – це С.І. Бітлян. Любо було взяти картку з протоколом операції, яку він проводив. У нього унікальні операції і на дуже високому професійному рівні. Це було як науковий доклад, що важливе, було підкреслено червоним чорнилом. Довгий час був завідуючим хірургічного відділення, виховав когорту прекрасних хірургів – Ю.О. Вовканич, Я.Ю.Тодорів, В.Ю. Іщенко, В.І. Перец. Ми всі були спокійні за своє здоров’я, адже знали, ця бригада лікарів якщо не врятує, то не допоможе вже ніхто.
Який рівень медичної допомоги був у травматологічному відділенні райлікарні? Довгий час завідуючим був С.Ю. Сокол. Він теж зібрав когорту чудових спеціалістів – О.І. Бурч, М.М. Мойсей, А.В. Ковальов, І.М. Ламбрух. Скільком людям вони врятували життя. Тепер травматологічним відділенням завідує В.І. Попадинець, який користується авторитетом серед персоналу і пацієнтів, добрі відгуки і про лікаря-травматолога В.В. Смереку.
Головні лікарі райлікарні, так вони у той час називалися це – С.С. Голопатюк, В.А. Бабинець, В.В. Рішко, Ю.Ю. Ломага. Це корифеї медицини. Коли заходиш в кабінет такого фахівця, відчувається, що це не просто начальник, це фахівець, який обізнаний з аспектами твоєї роботи і якщо я завітала до нього, то це важливо. Хто уже помер з вище згаданих лікарів, їм всім ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ. Хто живий, трудиться, лікує, допомагає хворим – всім здоров’я творчих успіхів, особистого щастя.
Директор КНП «Іршавська райлікарня» так вони поки що називаються. С.В. Караслай – прекрасна людина, фахівець своєї справи. На його долю керування випали не найкращі часи. Це паводки, скорочення, реорганізація і нарешті, COVID. Він з цим справляється ідеально. Як він швидко зорієнтувався, розгорнув додатково ліжко-місця, організував медпрацівників, які не рахуючись ні з чим, борються за життя кожного жителя району. Іде чітка робота, щоденна статистика і як добре коли ми в курсі всіх подій. А люди те все бачать. Як добре чути, що борються за життя кожної людини району.Проводять тести, сімейна медицина на своєму місці. Дуже приємно було бачити, що завідуючого інфекційним відділенням п. В.Є.Терпая було нагороджено Верховною Радою в боротьбі з коронавірусом, це цілком заслужено.
Ми дуже дружили з Сергієм Васильовичем, коли він був начальником ВОЗ Іршавської РДА. Коли став начальником, трохи не зійшлися з ним в одному питанні, ну що сказати, посада міняє людину, але він все рівно для мене дуже симпатична, скромна, привітна людина. Таких лікарів би побільше.
На думку приходить, звичайно, кардіологічне відділення, кудими звертаємося зі своїм серцем, котре несе навантаження і як наслідок – рятуйте! Багато років пропрацювала завідувачкою С.В. Бітлян, наша сердечна дохторка. Всі любили, поважали її, вона ніколи нікому не відмовила в допомозі. Від самого великого начальника, до простого сільського трударя – всі лікувалися в неї. Хвороба передчасно обірвала її життя. Вічна пам’ять цій лікарці.
Тепер кардіологічним відділенням завідує О.І. Перец. Естафету перейняли надійні руки. Висококваліфікований лікар, чуйна, добра, симпатична, я вважаю що наші серця в надійних руках.
Не можу не відзначити кардіолога, в якого сама лікуюся, це Ізай Д.В. Висококваліфікований професіонал. Прекрасний діагност і лікувальник. Чітко знає і практично використовує препарати які необхідні індивідуально для кожного пацієнта, тому що ліків від гіпертонії безліч і підібрати потрібний препарат для кожного не так просто.

Завідуюча фізіотерапевтичним відділенням Попович Магдалина Василівна. В голові перебираю, що б можна написати, стільки багато хочеться розповісти. Прийшла в район уже кваліфікованим спеціалістом, маючи за спиною роки великої практики лікаря-невропатолога, скільки людей вона врятувала і поставила на ноги. Висококваліфікований лікар невропатолог, завідуюча фізіотерапевтичним відділенням. Практично діагностує, лікує і веде курс реабілітації. Фактично, від поставленого діагнозу, до того, поки хворий не стане на ноги, вона його веде сама. Організувала своє відділення з допомогою свого авторитету і підтримці своїх пацієнтів придбала апаратуру і все необхідне, щоб відділення працювало. В неї можна отримати належну консультацію, добру пораду. Свого часу я теж була її пацієнткою. І якби не вона! Назначила потрібні консультації, розпочала потрібне лікування, наслідки могли бути дуже серйозні. Боже храни цього лікаря, бо поки вона в нас є, ми в безпеці, я твердо впевнена. Таку подругу мати – це Божий Дар.
Я б ще хотіла відзначити молодого лікаря сімейної медицини Марків В.М. Це молодий лікар, але зарекомендував себе з хорошої сторони.Організував відділення на належному рівні, де завжди чисто, затишно.Ніколи немає ніяких черг, сам привітний, чемний. В питаннях лікування коректний, використовує все новітнє. Обізнаний в нових методах діагностики і лікування. Лікар працює над собою. Взірцевий хорист, завжди акуратний і спокійний. Взагалі сімейна медицина – це бійці на передовій з коронавірусом.
Так само передова лінія в боротьбі з коронавірусом це працівники швидкої допомоги, лікарі, фельдшери, водії, санітарки на чолі з начальником станції екстренної медичної допомоги Кинів О. В. На плечах цієї, на перший погляд, тендітної жінки лежить вся, як організаційна робота, бо треба, щоб і запчастини були до автомашин, і бензин і персонал з належною підготовкою, так і належна медична допомога з набором всіх необхідних медичних препаратів на самий перший візит до хворого.
Дуже гарні відгуки про лікаря пульмонолога Маргіту Віру Юлівну. Хороший спеціаліст, діагност, просто добрий лікар і гарна жінка.
Можна без кінця перераховувати і відзначати медичних працівників, які стали на боротьбу з коронавірусом. І взагалі за час моєї роботи не було жодного випадку, щоб розглядалося питання про недобросовісне ставлення до своїх обов’язків, або халатне відношення медиків, щоб привело до якихось небезпечних наслідків, це говорить про те, що медична допомога в районі була і є на належному рівні.
Насамкінець, я вже вдома. Широко обіймаю свої любі зелені Карпати. В нашій газеті я б хотіла відкрити рубрики: «Нестаріючі пенсіонери», «Ведемо здоровий спосіб життя» або «Сам собі лікар». Я маю достатній багаж знань як загальний медичний так і по догляду за пристарілими, і змогла б доносити до населення району добрі поради, рекомендації тому, що не всі мають змогу сидіти в інтернеті, де все є. Деякі просто почитають газетку.

Розмову вів
Михайло БОРЖАВСЬКИЙ.

Ваш отзыв

Ваш коментар