Версія для друку Версія для друку

Коли згасає рідних душ вогонь

Болюча звістка осмутила наші душі – 8 вересня на 62 році життя перестало битися серце Бабинця Івана Івановича. Сім'я втратила люблячого чоловіка, турботливого батька і щедрого дідуся,, а суспільство – юриста, який був здатний розібратись у будь-яких правових питаннях.
Народився І.І.Бабинець 2 травня 1959 року в с. Ільниця.
Після закінчення Ільницької середньої школи пішов працювати на Ільницький дослідний завод механічно-зварювального устаткування. Потім була служба в Радянській Армії. Повернувшись додому, знову пішов працювати на рідне підприємство. Однак жив мрією стати юристом. За направленням заводу вступив до Київського державного університету ім.Т. Шевченка на юридичний факультет.
Навчання в університеті промайнуло швидко. Після його успішного закінчення знову повернувся працювати в рідний колектив. Тільки на цей раз уже юрист-консультантом. Він із почуттям гідності відстоював права працівників підприємства,контролював виконання законодавства. Так склалася доля, що Івану Бабинцю довелося працювати у Вищому господарському суді Міністерства машинобудування СРСР у Москві.
Згодом тодішній начальник служби БЕЗ Володимир Попович запропонував йому працювати слідчим в Іршавському райвідділі міліції. Іван Іванович охоче погодився, бо вважав на практиці використати свої знання з юриспруденції. Попрацювавши там два з половиною роки, знову повернувся працювати на завод на посаду старшого юрисконсульта. Працюючи на підприємстві, він водночас брав участь у судових засіданнях Іршавського районного суду.
Та на заводі знову довго не затримався. Звідси професійна стежка повела до районної прокуратури. Це були сумнозвісні 90-і роки, коли в Україні процвітав рекет. Іршавський район не був винятком, майже щотижня щось траплялося, де потрібно було втручання працівників прокуратури. А Іван Іванович завжди ставився до роботи чесно і сумлінно, добросовісно виконував свій службовий обов'язок. Невдовзі він був призначений заступником прокурора Іршавського району, а вже через два роки очолив районну прокуратуру.
Вже будучи на пенсії, І.І.Бабинцю запропонували посаду слідчого в Іршавському райвідділі міліції. Тут він теж сповна віддавав себе роботі. До нього постійно підходили молоді колеги по роботі, консультувалися, але він ніколи нікому не відмовив. А сам особисто розслідував найбільш резонансні кримінальні справи, які потребували багато часу, сил, енергії, різних експертиз і перевірок. Запам'ятався Іван Іванович і тим, що він розслідував кримінальні провадження по лінії економіки, де потрібно було вивчати томи документів, зустрічатися із десятками свідків, провести опитування, знайти винних і посадити їх за грати. Іван Іванович завжди доводив розпочату справу до кінця.
Тепер, коли відійшов у вічність, Україна втратила ще одного вірного сина, який стояв на варті Закону. А ми втратили чесного, порядного і щирого друга і побратима. Нам дуже бракуватиме Тебе, Іване Івановичу! Ти назавжди зостанешся у наших серцях, у пам'яті всіх добрих людей, які Тебе знали.
Разом із Твоїми рідними сумуємо за Тобою.

Віктор СИМКАНИНЕЦЬ, Іван ЗАВИДНЯК, Юрій МАРУЩИНЕЦЬ, Василь НЕГРЯ, Михайло КОСЮК, Василь ГЕЦКО, Іван ВАСИЛЬЦЮН, Василь ПАВЛИЩЕ, Михайло СТАНИНЕЦЬ, Василь СЕМЕДІЙ, Віта ГОРЗОВ, Володимир ВАГЕРИЧ, Василь ПОЛЯК,
Володимир ЛІЗАНЕЦЬ, Василь ШКІРЯ, Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар