Версія для друку Версія для друку

Та хіба це в перший раз? Нема нам чого радіти

Не дивлячись на те, що на початку 2019 року експорт меду із України зріс, наша держава залишила місце в ТОП-3 світових продавців цього продукту. Головною причиною пасічники називають потравлення бджіл хімпрепаратами і неблагополучні погодні умови.При цьому експортери основною проблемою вважають неконкурентну ціну, пише газета "Сьогодні".
З кожним роком отримувати хоч якийсь прибуток все складніше, кажуть пасічники. Погодні умови теж не сприяють виробництву в тих кількостях, які були раніше. Не розроблена законодавча база, яка б захищала виробника меду.
Структура українського бджільництва дуже строката. Примірно, 60 процентів меду виробляється на любительських пасіках, де кількість бджолосімей не перевищує 50. На долю професійних виробників, які обслуговують більше 200 бджолосімей припадає до 5 % всього меду. 25 процентів виробляють середні пасічники.
Таку оцінку озвучив директор по розвитку компанії – експортерів меду "Асканія – ТАК" Віктор Іванченко.
Враховуючи таку структуру, на думку експерта, в недалекій перспективі Україна як за короткий час наростила велику кількість експорту, ризикує за короткий час знизити кількість виробництва.
По-перше, все впирається в економіку. Вона не влаштовує ні одну ланку, в тому числі і пасічника. Теперішня собівартість виробництва меду не дозволяє пасіці бути рентабельною. Тобто малий і середній пасічник не може себе забезпечувати. З другого боку, він немає грошей для розширення пасіки. Рано чи пізно перед цією категорією постане питання, чи варто продовжувати свою діяльність.
По-друге, сьогодні тільки мед є джерелом прибутку для пасічника, він дуже залежний від коньюктури медового ринку, а він тепер не дуже сприятливий.
По-третє, вік пасічників. Середньовікова категорія пасічника, особливо дрібного, це пенсіонер. Рано чи пізно перед цими людьми постане питання, чи є сили продовжувати і чи будуть продовжувати цю роботу його діти чи внуки, пояснив Віктор Іванченко.
У березні 2020 року був опублікований матеріал про нові напрямки державної підтримки для сільського господарства і тваринництва, які передбачали допомогу пасічникам.Повідомлялося, що закладені кошти для державної підтримки галузі бджільництва, нарощування кількості сімей та поліпшення їхнього генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції і бджільництва.
Та не встигли пасічники прикинути, як їм добре заживеться з державною допомогою, як Кабінет Міністрів підготував зміни до Державного бюджету на 2020 рік у зв’язку із запровадженням карантину задля недопущення активного поширення нового коронавірусу CОVІD-19.
Як повідомив у прямому ефірі програми "Право на владу" на телеканалі 1+1 заступник голови парламентського комітету з питань бюджету,нардеп від "Слуги народу" Олександр Трухін: "Планується скорочення фонду регіонального розвитку на 7,5 млрд.грн., підтримка АПК – мінус 2 млрд.грн., субвенції місцевим бюджетам на формування об"єднаних територіальних громад мінус 2 млрд.грн.Озвучені мною програми по суті зведені на нуль. Вони зникли з проекту бюджету.
Так, що порятунок потопаючих, як завжди, залишається справою самих потопаючих. Та хіба українським пасічникам до цього звикати?

Підготував Юрій Саморига,
пасічник

Прокоментуй!

Ваш коментар