Версія для друку Версія для друку

ДРУЖИТЬ З ТВОРЧИМ ПОРИВОМ

У сфері культури працюю вже багато років. За цей час неодноразово доводилося спілкуватися з різними постатями, котрі чимось цікавим вирізняються, від бесіди з ними залишається купа приємних вражень, вони назавжди запам’ятовуються, зрештою, роблять свій неоціненний внесок у розвиток культури краю. До таких я, як і багато інших моїх колег, зараховую також і директорку сільського будинку культури Білок, голову профкому клубних працівників району Наталію Юріївну Горзов.
Знаємося з цією жінкою вже кілька десятків років. Свого часу навчалися на одному курсі в Хустському культурно-освітньому училищі. Щоправда, я обрала напрямок хорового диригування, а вона – керівника оркестру народних інструментів. Ще тоді здружилися з Наталією Юріївною. Мені імпонував її запал організовувати щось хороше і цікаве. Приємно, що ця її риса характеру з роками тільки відшліфовувалася. Саме таке ставлення до професії свого життя й підштовхнуло мене написати про цю жінку кілька теплих і зворушливих абзаців. Тим паче, що нещодавно минуло 36 років, як було зроблено перший запис у її трудовій книжці.
У 1984 році, після закінчення Хустського культурно-освітнього училища, Наталія Юріївна півтора року працювала завідувачкою клубу у присілку Новоселиця, що в селі Ільниця. Та все ж бажання реалізувати свій талант у рідному селі взяло верх. Її вабили постановки різноманітних сценаріїв заходів, робота з колективами народної творчості. Молоду професіоналку призначили художнім керівником у сільському будинку культури Білок. Тоді й настав час позитивних змін у сфері культури села. Цього не міг не помітити тодішній завідувач відділу культури РДА Юрій Федорович Глеба, котрий є заслуженим працівником культури України. Він неабияк вміє виявляти талановитих людей з хорошими організаторськими здібностями. З 2003 року Наталію Юріївну призначено директоркою сільського будинку культури Білок. На цій посаді перші сім років завжди відчувала підтримку мами Марії Іванівни Попдякуник, котра працювала зовсім поруч, у сільській бібліотеці. Рідна людина не лише допомагала, а й завжди давала цінні поради. Такий творчий тандем мами і дочки давав дуже хороші плоди.
- Білки – велике село, в якому проживає чимало обдарованих дітей. Для їх розвитку потрібно створювати необхідні умови, -- каже Наталія Юріївна. -- При будинку культури діє кілька гуртків художньої самодіяльності: вокальний, танцювальний, драматичний, художнього слова. Також створені і гучно заявили про себе народний вокальний ансамбль «Освітянка», зразковий вокальний ансамбль «Дзвіночок», керівницею яких є Ірина Паньканинець. Чудово зарекомендував себе також зразковий духовний хор, яким опікується Віра Петрівна Ерделі. Займаються юні білківчани й в любительському об’єднанні шахово-шашкового клубу, до створення якого доклало зусиль керівництво сільського клубу. 
На базі цього Будинку культури як одного з кращих проводяться районні семінари з питань культури і мистецтва. Вихованці установи беруть участь у різноманітних заходах, зокрема у районних фестивалях колядницьких колективів «Іршавський бетлегем» та духовного співу «Да святиться ім’я Твоє…». Завдяки зусиллям керівництва та працівників сільського клубу на високому рівні проходить традиційне театралізоване свято «День села Білки». Кожного року проводиться творчий звіт перед громадськістю. Вихованці Будинку культури беруть участь також у районних творчих звітах та інших заходах обласного рівня. Три роки тому вони зайняли третє місце на обласному фестивалі-конкурсі колядницьких колективів «Коляди у старому селі». До речі, свого часу Наталія Юріївна взяла на себе й організаційні заходи по відкриттю пам’ятника Фірцаку-Кротону. За свою наполегливу, копітку, професійну працю неодноразово нагороджувалася різноманітними грамотами.
Розуміємо, що від мудрості й здібностей керівника залежить дуже багато, але все ж, як то кажуть, один у полі не воїн. Вона активно співпрацює з вчителькою місцевої загальноосвітньої школи Іриною Паньканинець, викладачкою дитячої школи мистецтв Вірою Петрівною Ерделі та директоркою цього закладу Ларисою Юріївною Петер, з колегою, художньою керівницею Ольгою Іванівною Пилипенко, завідувачкою бібліотеки-філіалу с. Білки Ганною Петрівною Пайтиною та іншими. Велику моральну насолоду їй завжди приносять незабутні творчі зустрічі із скрипалем Іваном Івановичем Зейканом.
Звісно, чимало заходів доводилося проводити спільно із сільським головою Василем Семеновичем Зейканом. Ось що він каже про директорку сільського будинку культури: «Надзвичайно ціную співпрацю з Наталією Юріївною. Вона -- напрочуд відповідальна людина. За час нашої спільної роботи ніколи не відмовила у вирішенні будь-яких завдань чи прохань. Вважаю її професіоналом у своїй сфері, ціную як спеціаліста. Радий, що доля звела з нею реалізовувати спільні проекти, які популяризують мистецтво нашого села».
Наталія Юріївна вже другий рік очолює профком клубних працівників району. Колеги підтримали її кандидатуру переконливою більшістю голосів. Це свідчить про значний авторитет та високий рівень довіри. Як голова райкому профспілки працівників культури теж із шанобливістю ставлюся до Наталії Юріївни і щиро їй вдячна за належне виконання обов’язків голови клубних працівників району. До речі, все це робиться на громадських засадах.
Ця жінка, зайнята різноманітними клопотами на посаді, завжди відчуває розуміння та підтримку коханого чоловіка Івана Івановича. Він дуже добре усвідомлює, що таке надійне плече допомоги, адже брав участь в бойових діях в Афганістані. Разом виховали сина Юрія та доньку Оксану, котра нині проживає у столиці. Дуже тішаться онучкам: Вероніці, Олександрі, Софійці.
Наталіє Юріївно, хай Вам у всьому щастить! Здоров’я Вам і наснаги!

Оксана СІДОР,
заслужений працівник культури України,
голова райкому профспілки працівників
культури

Прокоментуй!

Ваш коментар