Лиш душі спасіння
На бажаю більш нічого,
Тільки ближнім послужити,
Угоджати лише Богу,
Добру вічність заслужити.
Хоч гріхів є пребагато,
Та каятись є потреба,
І молитися завзято,
Благодать просити в Неба.
Й хоч років уже доволі,
Треба в мирі з людьми жити,
І один у полі воїн,
Якщо можеш все простити.
Бо образ − на кожнім кроці.
Всякі хворості ще маєш,
Але стать на правім боці –
Чи Господа ублагаєш?
Радість з Богом бути
Бог дав людині розум, руки,
Щоб на хліб заробляти могла.
Щоб не впала у відчай від скуки,
Щоби серце від зла берегла.
Якщо з Богом – не страшно нічого,
А без Бога – живемо задарма.
І на серці одна лиш тривога,
І спокою ніколи нема.
Тож будьмо вдячні Богу завжди
За все, що творить він для нас,
Живім по совісті і правді,
І всього матимемо в свій час.
Ганна ЛЯШКО, с. Осій