Версія для друку Версія для друку

Поетичним рядком

Лиш душі спасіння
На бажаю більш нічого,
Тільки ближнім послужити,
Угоджати лише Богу,
Добру вічність заслужити.

Хоч гріхів є пребагато,
Та каятись є потреба,
І молитися завзято,
Благодать просити в Неба.

Й хоч років уже доволі,
Треба в мирі з людьми жити,
І один у полі воїн,
Якщо можеш все простити.

Бо образ − на кожнім кроці.
Всякі хворості ще маєш,
Але стать на правім боці –
Чи Господа ублагаєш?

Радість з Богом бути
Бог дав людині розум, руки,
Щоб на хліб заробляти могла.
Щоб не впала у відчай від скуки,
Щоби серце від зла берегла.

Якщо з Богом – не страшно нічого,
А без Бога – живемо задарма.
І на серці одна лиш тривога,
І спокою ніколи нема.

Тож будьмо вдячні Богу завжди
За все, що творить він для нас,
Живім по совісті і правді,
І всього матимемо в свій час.

Ганна ЛЯШКО, с. Осій

Ваш отзыв

Ваш коментар