Версія для друку Версія для друку

Займаємось селекцією кліща та нищимо бджіл… і себе!

Такого висновку дійшов, розмовляючи з колегами. Бо й справді, коли один і той же противарроатозний препарат на одній пасіці викликає масове осипання кліща, а на іншій при явній закліщеності, не дає ніякого ефекту, то це можна пояснити тільки тим, що паразит з допомогою пасічників уже виробив до нього стійкість. І ця ситуація в майбутньому буде тільки ускладнюватися, адже бджолярі на своїх пасіках застосовують різні ветеринарні препарати, не керуючись при цьому ніякими інструкціями і настановами. А самі препарати часто купуються за принципом – «сусід порадив» чи «дешевше купив». І мало хто цікавиться тим, яка діюча речовина входить до складу тих ліків і її кількості. Як результат, гроші потрачені, а ефективність або зовсім низька, або ж зліт бджіл восени чи загибель бджолосімей взимку.
Не можу обійти теми, яку постійно порушую на наших бджолярських зібраннях і в приватних бесідах з пасічниками. Це тема здоров’я самих пасічників. Із власного досвіду знаю, що раніше бджолярі відзначалися особливим здоров’ям і довголіттям, а тепер вони стали, як і всі жителі України. Більше того, в останні роки почастішали випадки серцевих нападів і інфарктів міокарда. І хоч знову ж таки офіційних досліджень причин цього явища вчені медики не проводили, проте непрямі дані свідчать, що причина криється у такій діючій речовині, як амітраза. Амітраза входить в такі ветліки від кліща Вароа, як Бінін, БінінТ, Тактік, ТактікТ і інших. Особливо шкідлива вона при застосуванні в димовій гарматі (Вормор), бо переважна більшість бджолярів користується нею без будь-яких засобів захисту. Не виключено, що амітраза стала такою небезпечною ще й тому, що її шкідлива дія доповнюється тими ж таки отрутохімікатами, які застосовуються для сільськогосподарських рослин. Ні на одній із упаковок ви не знайдете хімічних склад цих ліків. А пасічник так чи інакше, але все ж перебуває на одній території з бджолами, і на нього також шкідливо впливають ті речовини, від яких страждають бджоли. І ще одне, нагріваючи керосин, змішаний із Бініном чи Тактиком, має бути визначена температура при якій можна обробляти бджіл, в димовій гарматі цього приладу немає. Якщо приладу, який контролює температуру немає, можна перегріти суміш, і тоді виділятиметься чадний газ, якщо ще не якась сильніша отрута. Та хіба це не причина подбати про своє здоров’я також?
Запитується, а який може бути вихід із цієї ситуації? Думаю, що, враховуючи ставлення державних органів до бджільництва, сподіватися на допомогу чиновників не доводиться. Тому найкраще пасічникам самим дбати про себе і своїх бджіл. Що мається на увазі? Якщо в одному селі сусіди-бджолярі зможуть домовитися про те, щоб обробляти бджіл проти кліща Варроа одночасно на всіх пасіках, та ще й одним перевіреним препаратом, то це вже буде реальний крок до ефективної протидії паразитів. Наступних років так само обробляти одночасно всіх бджіл, але препаратами з іншою діючою речовиною. Чи скористатися й органічними кислотами, до яких, якщо вірити нашим науковцям, у кліща немає звикання. Але при різних обробках, а особливо з димовою гарматою та кислотами, потрібно працювати в протигазі, бо марлеві пов’язки не допоможуть.
Якщо ж пасічники на обмежених територіях не зможуть скористатися хоч би й ось такими примітивними кооперуваннями, то кліща їм не здолати. І з кожним роком втрати бджіл від його шкодочинної діяльності будуть тільки зростати.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Прокоментуй!

Ваш коментар