Версія для друку Версія для друку

Барви неповторної книжки подорожі

Світ − це книжка, і той, хто не подорожує, читає лише одну сторінку. 
Подорожуючи, ми, ніби, і справді відкриваємо для себе частинку історії нашої Землі, наповнену цікавими  особистостями, легендами, історіями, а також неймовірною красою природи. 
Люди по-різному ставляться до подорожей.  Одні не уявляють свого життя без відкриття нових країн, інші виїжджають виключно по роботі або тілесно релакснути з сім'єю. А треті вважають це безглуздим заняттям і марною тратою часу. 
Але, напевно, багато хто помічав, що люди, які ведуть рутинний спосіб життя, постійно сидять вдома, часто нарікають на країну, на людей, які їх оточують, і на життя в цілому.  Відкриваючи світ, ми доходимо до  розуміння того, що є такі люди, точніше, країни, які позбавлені таких можливостей, як у нас. Наприклад, дотепер існують африканські племена, де  батьки самі обирають майбутніх чоловіків/жінок своїм дітям. І взагалі, прикладів є багато. Але завжди легше когось чи щось звинувачувати аніж себе. 
Подорожуючи, ми проживаємо незабутні моменти. Після кожної поїздки в нас купа спогадів, яскравих фото, а емоцій настільки багато, що хочеться поділитись з усім світом. 
Подорожі трансформують світогляд. Відкривати нові горизонти - означає змінюватись та збагачуватись внутрішньо. 
Не дарма творчі люди, подорожуючи, часто шукають натхнення в нових країнах. Це як доза енергії, яка потрібна для нових ідей, думок та гармонії з самим собою. 
Як же часто люди, важко заробляючи гроші, викидують все в бетон.
 Головне, щоб  краще, ніж в сусіда. Вони не живуть для себе. Вони живуть для тих, кого хочуть переконати в чомусь. І це гірка правда. 
Зовсім не потрібно бути багатому, щоб дозволити собі маленький тревел. Це не мусить бути п'ятизірковий готель з видом на море. Просто жадібність від себе робить нас нещасними. Часто, живучи ззовні в хоромах, ми пусті всередині. І залежні від думки сусіда. Це тупик!!! 
А ще подорожі - це постійні нові знайомства. Особливо якщо ти дружиш з іноземними мовами.
Це неймовірно цікаво.
Одного разу в Гамбурзі я познайомилась з дівчиною з Іспанії. Вона була дуже вродлива.  І, як виявилося, їхала в Німеччину працювати актрисою. Зараз відстежую за нею в соцмережах і дуже за неї щаслива. Вона має неймовірні успіхи! І таких випадків було вдосталь. 
Нам важко передати людям цінність поїздки, які залишаються в своїх стінах і бояться  залишити свій комфорт. Це, мабуть, все рівно, що пояснювати болотяній жабі про океан. Але в кожного з нас все ще попереду!

Світалана БІЛАК,
студентка відділення журналістики УжНУ.

Прокоментуй!

Ваш коментар