Версія для друку Версія для друку

КРАСНИЙ ЮВІЛЕЙ В АВТОРИТЕТНОЇ ЛЮДИНИ

19 червня 1948 року в Ільниці в присілку Березник при господарській будівлі, в запашному на днях скошеному сіні, народився ільничанин-русин, патріот-подвижник, дослідник минулого, творець сьогодення і майбутнього Мудранинець  Іван Васильович. Свідченням тому є те,  що ще з молодих років він вирізнявся природною мудрістю, потягом до знань, завжди самотужки домагався поставленої мети і як результат: середню школу в рідному селі закінчив на «золоту медаль». При цьому в шкільний період не було поблажок нікому, необхідно було працювати по господарству як  на землі, так  і доглядати за домашньою живністю.

         Сім’я Мудранинців − трударів з християнською мораллю, поміркованістю дій дала здорових нащадків, якими продовжується родинне «Дерево життя».

         Іван Васильович з самого початку своєї життєвої біографії відноситься до самого себе занадто вимогливо, що деякою мірою спричиняє нерозуміння людей, які його знають.

         Одне з основних завдань  випускника-медаліста − стати пілотом літака, тому після армії він двічі робить спробу вступити в авіаційний інститут, але не проходив по конкурсу. Хтось заздрив молодому таланту, і, до речі, батьки теж були проти, і це зіграло важливу роль в біографії Івана Васильовича.

         Після всіх цих нездійснених задумів працював верстатником на Ільницькому дослідному заводі, де проявився його талант – за невеликий час займав призові місця в районних та обласних конкурсах професійної майстерності. Йому одному з перших присвоїли 6 розряд токаря. На токарному верстаті виготовляв такі унікальні вироби, які і на сьогоднішній день нікому не вдається.

         Працював на різних керівних посадах: як на виробництві, так і суспільному житті. Ніколи не тримався за крісло, мимоволі залишав посади на радість тим, хто про них мріяв.

Іван Васильович – добросовісна, безкорислива людина. Будучи заступником Ільницького сільського голови в період 1999-2000 років, один із перших підтримував створення НПП «Зачарований край». Його виступ на підготовчій нараді за участю керівників району та  області, науковців нашого краю приголомшив присутніх поміркованою позицією щодо збереження наших лісів. Академік В.І. Комендар високо оцінив Івана Васильовича як посадову особу, корінного ільничанина,  що не боїться брати на себе відповідальність і вболіває за майбутнє свого рідного краю.  Його виступи та інші матеріали по створенню НПП було опубліковано в районній та обласних ЗМІ.

Не кожен зможе робити те, що робить Іван Васильович….  

Він є автором книжок «Нариси з історії Ільницького дослідного заводу» та «Моя Ільниця» …..

         Про збір матеріалів і написання книги  історії села Ільниця взявся без особливих вагань:  «Робота важка, але хто в теперішній час це зробить, як не ми».

Я сам бачу, що зібрано величезний об’єм матеріалу, описано сотні сторінок…. Крім Івана Васильовича, цю роботу не зробив би ніхто.

На мої пропозиції щодо фінансування та компенсації витрат, які були понесені в ході дослідження,  отримав однозначну відповідь: «Категорично ні!».              Шановний імениннику!

         Від імені Ільницької громади вітаємо Вас з Днем народження, нехай Бог дасть Вам, Вашим рідним та близьким здоров’я, щоб здійснилися Ваші задуми, які наповнені щирістю та добротою до всіх людей і рідного села, навколишнього світу.

З повагою до Вас, 

Ільницький сільський голова

Василь Павлище

Прокоментуй!

Ваш коментар