- Нове життя - http://nz-ir.com -

Головна подія травня в Імстичові

Безперечно, це − відзначення 90-річчя з дня народження Степана Чонговая.
− Нас у сім'ї народилося дев’ятеро, − каже ветеран, айбо до дорослого життя дотягнули тільки семеро. Я десь середульший, та ні старші, ні молодші не дотягували до того віку, що судилося мені.
Степан Іванович – чоловік невисокого росту, не повний, зате жилуватий, міцний, шіковний у роботі. А віддав він тій роботі понад 70 років, бо ще підлітком його примусово забрали на відбудову Донбасу. Навчання в одному із Єнакіївських фабрично-заводському навчальному закладі поєднувалося із роботою.
Сільському хлопцеві, який до того далі Білок не бував, дуже складно було звикнути до нової обстановки. На відбудову зруйнованого війною промислового району зігнали людей із усього Союзу. Найгірше, що довелося пережити – щоденна небезпека за життя. В прямому розумінні цього слова. Людей не вистачало, й сюди завезли велику кількість достроково звільнених із в’язниць тих, хто не мав політичних статей. А ті почали встановлювати свої, бандитські закони.
Степан все витерпів, вижив, тепер фіґлює, що якби знав, пішов би на хрестини Януковича…
Додому не відпускали, боялися, що назад ніхто не повернеться. Звідки й забрали в армію. Там він заслужив відпустку і через 7,5 років побачився з рідними.
Коли вже прийшов додому назовсім, мав посвідчення водія, але де йому було працювати за цією професією, коли колгосп мав тільки одну автомашину. Працював у ланці старшого брата Петра: тоді все робилося вручну. Навіть плантацію під виноградники на схилі Кам’янки «аршували» лопатами, на глибину 70 сантиметрів. Озимину теж збирали ручними косами. Скільки снопів та хрестців наклали вони з дружиною Юлією, якби це склав докупи, важко б і порахувати.
Вони вже 63 роки разом. Ніколи не сваряться, бо, – каже ґазда, − ніколи. Єдине, що їм бракує – Бог не дав їм дітей, та всю свою любов спрямовують на численних племінників, окремим із них – уже за сімдесят. Вони й прийшли привітати свого єдиного тепер стрия та вуйка із красними літами. А ще його щиро привітав сільський священик о. Петро Канайло.
Штефан-бачі – третій по віковому рангу в Імстичові. Попереду нього йдуть Амброзій Сенина, якому з минулого року пішов 91 рік та Нанія Биба, що відліковує 99 рік.

Михайло ЦІЦАК.